
Рак — це страшне слово, незалежно від того, чи йдеться про наших близьких людей, чи про улюбленого кота. Якщо вашому коту поставили діагноз «рак», розуміння основних фактів допоможе краще зорієнтуватися, що робити далі та чого очікувати під час цього непростого періоду.
Що таке рак?
Рак — це надмірне розмноження атипових клітин в організмі. Зазвичай це призводить до формування пухлини — скупчення клітин, що безконтрольно діляться.
Такі утворення можуть проростати в здорові тканини та викликати захворювання. Пухлини поділяються на доброякісні та злоякісні. Доброякісні пухлини менш агресивні, не є раковими та не поширюються на інші тканини.
Злоякісні пухлини інвазивні, агресивні, швидко ростуть і мають здатність поширюватися на інші частини тіла. Метастазування — це процес, під час якого ракові клітини відокремлюються від первинної пухлини та поширюються до інших орагнів через кровоносну чи лімфатичну систему.
Види раку у котів
Існують різні онкологічні захворювання, що вражають котів, і вони відрізняються як за частотою виникнення, так і за складністю перебігу. Загалом коти хворіють на рак рідше, ніж собаки, але якщо рак виникає, він часто має більш агресивний перебіг.
Оскільки тривалість життя котів збільшилася, рак дедалі частіше діагностують у літніх тварин.
Хоча можливі різні форми раку, деякі з них зустрічаються частіше саме у котів.
Лімфома

Лімфома найчастіше розвивається у шлунково-кишковому тракті, але може виникати практично в будь-якому органі.
Лімфома — це рак певного типу білих клітин крові, які називаються лімфоцитами. Лімфоцити циркулюють по організму через кров та лімфатичну систему і присутні в багатьох тканинах.
Лімфома вважається системним раком, оскільки не обмежується однією ділянкою тіла. Лімфоцити накопичуються в лімфатичних вузлах, але також можуть бути в крові та різних органах.
Лімфома є одним із найпоширеніших видів раку, який зустрічається у котів. Коти з вірусом котячої лейкемії (FeLV) або вірусом котячого імунодефіциту (FIV) мають вищий ризик розвитку лімфоми, хоча вона може виникати у котів будь-якої статі, віку чи породи.
Існують різні форми лімфоми, які класифікують залежно від того, який орган або систему уражено. Важливо пам’ятати, що ця форма раку може одночасно виявлятися в кількох органах.
Шлунково-кишкова лімфома
Цей тип лімфоми уражає шлунково-кишковий тракт: шлунок, тонкий і товстий кишківник, а також іноді прилеглі органи. У кота можуть спостерігатися блювання, діарея, зниження апетиту та втрата маси тіла.
Ниркова лімфома
Ниркова лімфома вражає нирки. Ракові клітини проникають у нирки, викликаючи такі симптоми ниркової недостатності, як зниження апетиту, блювота, втрата ваги, часте сечовипускання та підвищену спрагу.
Медіастинальна лімфома
Це форма лімфоми грудної порожнини, а саме середостіння — ділянки, де розташовані лімфатичні органи, такі як тимус і лімфатичні вузли.
Назальна лімфома
Цей тип лімфоми зазвичай більш локалізований і уражає носову порожнину. У кота може бути набряк у ділянці носа, виділення з носа, чхання та закладеність верхніх дихальних шляхів.
Мультицентрична лімфома
При цій формі ракові лімфоцити виявляються одразу в кількох лімфатичних вузлах і різних органах.
Рак молочних залоз

Серед онкологічних захворювань, які можуть розвиватися у кота, є рак молочних залоз. Він проявляється утворенням вузлів в одній або кількох молочних залозах.
Рак молочних залоз у котів — це злоякісне ураження молочних залоз, яке найчастіше діагностується як карцинома молочної залози. Пухлини можуть виникати в одній або кількох молочних залозах і відзначаються дуже агресивним перебігом. У котів цей тип раку зазвичай має більш злоякісний характер, ніж у собак. Найчастіше його виявляють у нестерилізованих самиць.
Якщо рак виявлено на ранній стадії, хірургічне видалення пухлини може бути ефективним і здатне уповільнити або зупинити розвиток хвороби. Проте часто цей тип раку швидко метастазує до прилеглих лімфатичних вузлів і грудної порожнини.
Плоскоклітинний рак
Плоскоклітинна карцинома (Squamous Cell Carcinoma (SCC)) — це злоякісна пухлина, що уражає клітини шкіри або слизової оболонки ротової порожнини. Це найпоширеніший вид раку в ротовій порожнині котів. Також може виникати в ділянці носі, морди або вух.
У кота можуть спостерігатися неприємний запах із рота, виділення з носа або рота, набряки чи ураження на морді, носі, вухах або в ротовій порожнині.
Хірургічне втручання може бути ефективним, якщо пухлину виявлено на ранній стадії, коли вона ще невелика. Однак це швидкоросла та інвазивна форма раку, яку не завжди вдається повністю видалити.
Саркома м’яких тканин
Саркоми м’яких тканин також називають постін’єкційними саркомами або фібросаркомами. Це локально агресивна пухлина, яка зазвичай розташовується під шкірою, але повільно поширюється на інші тканини.
Лікування передбачає хірургічне видалення пухлини, а також може доповнюватися променевою терапією або хімієтерапією.
Остеосаркома
Це вид раку, який вражає кістки. Ракові клітини руйнують кісткову тканину, через що кістки стають крихкими та легко ламаються. Остеосаркома — болісна й агресивна форма раку, яка швидко метастазує.
Лікування зазвичай включає ампутацію ураженої кінцівки, іноді у поєднанні з променевою терапією або хімієтерапією.
Мастоцитома (пухлина тучних клітин)
Пухлина тучних клітин розвивається з клітин імунної системи, які називаються тучними. Коли ці клітини зазнають злоякісних змін, вони можуть активно вивільняти біологічно активні гранули, що інколи провокує реакції, подібні до алергічних.
Такі пухлини можуть розташовуватися на шкірі або у внутрішніх органах. Шкірні форми зазвичай виглядають як вузлики або шишки різного розміру і часто можуть бути видалені хірургічно. Вісцеральні пухлини внутрішніх органів складніше діагностувати та лікувати, і вони є більш серйозними.
Симптоми раку
Оскільки існує багато різних видів раку, які можуть уражати будь який орган або систему органів, клінічні прояви можуть суттєво відрізнятися. Найчастіше рак виявляють у літнього кота, у тварин похилого віку, у тих, хто має схильність до захворювань, а також у котів із пригніченою імунною системою.
Є низка загальних ознак, які повинні насторожити власника та стати приводом для звернення до ветеринара:
- Eтворення або пухлини будь якого розміру чи форми
- Зниження або втрата апетиту
- Втрата ваги
- Блювання
- Тривала діарея
- Млявість
- Рани, що не загоюються
Діагностика раку у котів
Коли ви приводите кота до ветеринара з підозрою на рак, спочатку проводиться повний клінічний огляд, зважування та оцінка основних життєвих показників.
Якщо у кота є утворення або рана, що не загоюється, для діагностики беруть зразки тканин.
Одним із малоінвазивних методів є тонкоголкова аспірація. За допомогою тонкої голки отримують невелику кількість клітин для аналізу. Зазвичай ця процедура не потребує седації, анестезії або хірургічного втручання.
Інший метод це біопсія. У цьому випадку видаляють частину пухлини або всю пухлину та надсилають матеріал на дослідження.
Така процедура є більш інвазивною і зазвичай потребує седації або загальної анестезії та хірургічного втручання. Зразки направляють до патолога для визначення типу клітин і встановлення точного діагнозу.
Якщо явної пухлини немає або кіт має загальні симптоми нездужання, застосовують додаткові методи обстеження.
Аналіз крові дозволяє оцінити функцію внутрішніх органів та стан клітин крові.
Аналіз крові допомагає діагностувати захворювання нирок, печінки та щитовидної залози, анемію, інфекції та інші внутрішні порушення. Також за допомогою аналізів крові проводять тестування на вірус котячої лейкемії та вірус котячого імунодефіциту.
Рентгенографія дає змогу виявити зміни у кістковій тканині або патології в грудній чи черевній порожнині.
Ультразвукове дослідження використовується для оцінки органів грудної та черевної порожнини та допомагає виявити новоутворення або інші структурні зміни.
У багатьох випадках застосовують і більш сучасні методи візуалізації, такі як магнітно резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Вони особливо корисні для діагностики пухлин нервової системи.
Лікування раку у котів

На щастя, рак у котів піддається лікуванню. Хоча терапія не завжди повністю виліковує захворювання, часто існують способи максимально продовжити якість життя кота.
Діагноз «рак» не означає негайного фатального результату. Сучасна ветеринарна медицина постійно розвивається, і сьогодні власники котів мають значно більше варіантів лікування, ніж раніше.
Іноді метою лікування є не повне одужання, а зменшення клінічних симптомів і підтримання доброї якості життя якомога довше.
Завжди найкраще обговорити лікування раку у вашого кота з вашим ветеринаром, щоб визначити, чи лікування є найкращим варіантом і який тип лікування підходить.
У багатьох випадках ветеринар може направити вас до вузького спеціаліста — ветеринарного онколога. Онколог проходить додаткову спеціалізовану підготовку у сфері лікування та дослідження раку й часто має доступ до ширших терапевтичних можливостей.
Загалом лікування раку у котів включає:
- Хірургічне втручання. Операцію проводять для видалення пухлини. Саме цей метод найчастіше дає шанс на повне одужання, якщо новоутворення можна повністю видалити.
- Променева терапія. Передбачає застосування потужного пучка випромінювання, спрямованого на пухлину для знищення ракових клітин. Лікування проводиться спеціальним обладнанням і зазвичай складається з кількох сеансів. Часто використовується після операції або в поєднанні з хімієтерапією.
- Хімієтерапія. Полягає у застосуванні протипухлинних препаратів. Ліки можуть вводитися перорально, ін’єкційно або інколи місцево, залежно від типу раку та обраної схеми лікування.
У деяких випадках активне лікування може бути недоцільним — наприклад, якщо стан кота тяжкий або власник не має можливості проводити складну терапію. Тоді розглядають паліативний догляд. Його мета — підтримувати комфорт кота та гідну якість життя до моменту прийняття рішення про евтаназію. Паліативна допомога може включати знеболювальні препарати, стимулятори апетиту, протиблювотні засоби, інфузійну терапію та інші підтримувальні методи.
Прогноз при раку у котів
Прогноз залежить від типу раку, його локалізації, наявності метастазів, загального стану кота та можливостей лікування. Велику роль відіграє своєчасність діагностики та ефективність обраної терапії.
Підсумок
У кожному випадку прогноз індивідуальний, тому важливо тісно співпрацювати з ветеринаром і регулярно контролювати стан кота.







