Анорексія означає втрату апетиту, тобто зменшення або повне припинення споживання їжі.
У котів анорексія не є самостійним захворюванням, а лише симптомом, що може свідчити про наявність прихованої медичної проблеми. Причини анорексії можуть варіюватися від стресу чи ковтання шерстяних грудок до серйозних патологій.
У цьому матеріалі ми розглянемо найпоширеніші причини анорексії та способи допомоги коту, який відмовляється від їжі.
Що таке анорексія у котів?
Якщо кіт просто почав їсти менше, але все ще має апетит, це називається гіпорексією — зниженням апетиту. Натомість анорексія — це або різке зменшення споживання їжі, або повна відмова від неї.
Анорексію поділяють на справжню та псевдоанорексію:
Справжня анорексія — це втрата бажання їсти, тоді як псевдоанорексія це стан, коли кіт хоче їсти, але не може через фізичні перешкоди: наприклад, біль у роті, проблеми із зубами чи загальне фізичне нездужання.
Ознаки анорексії в кота
Оскільки анорексія означає втрату апетиту, кіт з анорексією їстиме менше, ніж зазвичай, або зовсім відмовиться від їжі. Залежно від основної причини, анорексія може супроводжуватися іншими ознаками того, що кіт почувається недобре.
Клінічні симптоми, які ви можете спостерігати, залежать від конкретної основної причини та можуть включати:
- Блювота або діарея
- Млявість або зниження енергії
- Схильність до усамітнення та зміни у звичній поведінці
- Втрата ваги
- Випадання їжі з рота під час спроби поїсти
- Слинотеча
- Жовтяниця
- Підвищена спрага і часте сечовипускання
Хоча ці симптоми часто супроводжують втрату апетиту, вони, безумовно, не єдині можливі ознаки.
Навіть якщо додаткові симптоми відсутні, зміна апетиту — це завжди привід звернутися до ветеринара. Своєчасна діагностика допоможе виявити причину та запобігати можливим ускладненню.
Причини анорексії у котів
Існує багато можливих причин анорексії у котів.
Нижче наведено деякі з найпоширеніших:
- Усе, що викликає розлад шлунка — наприклад, кульки шерсті або неправильне харчування
- Побічна дія деяких лікарських препаратів
- Вибагливість у харчуванні або зміна раціону
- Стрес, спричинений змінами в домі, переїздом, перебуванням у готелі для тварин або подорожами.
- Кишкові паразити
- Інфекції, особливо інфекції верхніх дихальних шляхів, які знижують здатність кота відчувати запах їжі
- Біль внаслідок травми, артриту тощо.
- Захворювання травної системи, зокрема запальні захворювання кишківника ЗЗК.
- Панкреатит.
- Захворювання зубів або біль у зубах.
- Серйозні захворювання, такі як хвороби нирок, неврологічні розлади, рак, астма, серцеві захворювання тощо.
Імовірність певних діагнозів залежить від віку кота, його історії хвороби та супутніх симптомів.
Щоб точно з’ясувати причину анорексії та призначити ефективне лікування, ветеринар зазвичай рекомендує провести діагностичні дослідження.
Діагностичне дослідження котів з анорексією

Справжня анорексія — це повна втрата апетиту, тоді як псевдоанорексія виникає, коли кіт хоче їсти, але не може
Щоб виявити причину анорексії, ветеринар врахує всю доступну інформацію: анамнез, симптоми та поведінку кота.
До візиту до клініки спробуйте спостерігати за твариною та зібрати якомога більше інформації. Наприклад, зверніть увагу на те, як довго триває анорексія, чи кіт їсть хоч трохи, чи лише певну їжу, чи стан погіршується, чи з’явилися інші симптоми, чи є незвичні ознаки, наприклад, млявість, слинотеча, порушення травлення, чи виходить ваш кіт на вулицю.
Під час візиту ветеринар проведе фізичний огляд, щоб оцінити загальний стан здоров’я та виявити будь-які аномалії, такі як лихоманка, проблеми з зубами, зниження ваги, новоутворення у черевній порожнині тощо.
Діагностичні тести часто необхідні для встановлення точного діагнозу. Вони можуть включати:
- Дослідження калу на наявність паразитів
- Загальний і біохімічний аналіз крові (оцінка функції органів, рівень цукру, електроліти, гормони, інфекції тощо)
- Аналіз сечі
- Вимірювання артеріального тиску
- Рентгенографія або УЗД для оцінки шлунково-кишкового тракту
- Ендоскопія або біопсія
Прогноз для котів, які відмовляються від їжі
Наприклад, загалом здорового кота з паразитами можна повністю вилікувати й повернути до нормального апетиту за допомогою простого курсу протипаразитарного лікування. З іншого боку, якщо втрата апетиту пов’язана з онкологічним захворюванням, прогноз на повне одужання та повернення до звичного харчування буде значно гіршим.
Отже, найважливіше — з’ясувати, чому кіт не їсть. Саме ця інформація визначає як прогноз, так і подальше лікування.
Чим небезпечна анорексія
Незалежно від причини, тривала або тяжка анорексія може призвести до серйозних ускладнень.
Один із поширених сценаріїв — печінковий ліпідоз (жирова дистрофія печінки). Цей стан виникає, коли печінка змушена швидко розщеплювати накопичений жир через нестачу їжі, що призводить до печінкової недостатності.
Ліпідоз розвивається стрімко, особливо у котів із надмірною вагою — іноді всього за 2–3 дні голодування. Лікування цього стану тривале й складне, а іноді — неефективне.
Якісне харчування важливе для підтримання імунітету та одужання від хвороби, що викликала анорексію.
Тому важливо якнайшвидше допомогти коту знову почати їсти.
Як лікувати анорексію у котів

Лікування анорексії у котів залежить від її основної причини
Перш за все, терапія має бути спрямована на усунення цієї причини — вона може суттєво відрізнятися залежно від конкретного випадку (наприклад, застосування серцевих препаратів при серцевих захворюваннях або спеціальної лікувальної дієти при проблемах із травленням).
Однак незалежно від діагнозу, до відновлення апетиту важливо підтримувати організм кота, щоб запобігти ускладненням, таким як ліпідоз печінки.
Ось основні методи підтримувальної терапії, які можуть бути корисними при анорексії:
- Протиблювотні засоби – для зменшення нудоти або блювання
- Знеболювальні препарати
- Протизапальні засоби
- Стимулятори апетиту
- Підтримка рівня рідини та електролітів (може вводитися під шкіру або через внутрішньовенний катетер у ветеринарній клініці)
- Апетитна їжа – наприклад, вологі корми з насиченим ароматом, улюблені ласощі, тунець або проста варена/запечена курка.
- Зниження стресу – годуйте кота в тихому, спокійному місці, без інших тварин.
- Годування з рук – разом із похвалою та увагою може підвищити зацікавленість у їжі.
- Підігрівання корму – трохи тепла їжа краще пахне та стимулює апетит, але слід уникати перегріву (перевіряйте, щоб не було гарячих ділянок)
- Примусове годування або годування кота зі шприца. Цей метод може бути ефективним, якщо кіт погоджується їсти таким способом або якщо харчова підтримка потрібна лише на короткий час. Однак якщо кіт чинить опір (а це трапляється досить часто), такий спосіб може викликати відразу до їжі й погіршити анорексію
- Якщо є показання, госпіталізація та встановлення зонда для годування. Це може звучати дещо лячно, але для котів, яким потрібна тривала харчова підтримка, годування через зонд насправді є зручнішим і набагато менш стресовим, ніж примусове годування.
Деякі з цих методів можна застосовувати вдома, але медикаментозне лікування або складніші процедури слід проводити виключно під контролем ветеринара.
Висновок
Анорексія, або зниження апетиту, може мати багато можливих причин у котів — від стресу чи незначних медичних порушень до серйозних або небезпечних для життя захворювань. Щоразу, коли помічається зміна апетиту, найкраще якнайшвидше звернутися до ветеринара, з’ясувати причину та забезпечити належне лікування.