Dec 16, 2024
Що таке котячий СНІД?
Котячий СНІД (синдром набутого котячого імунодефіциту) — це захворювання, спричинене FIV ( вірусом котячого імунодефіциту ). Як випливає з назви, синдром має паралелі зі СНІДом людини, викликаним вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
Наскільки поширений котячий СНІД?
Котячий СНІД поширений у всьому світі, але його поширеність різна від місця до місця. Наприклад, у дослідженні котів у 2017 році в США та Канаді 3,6% котів були позитивними. Кішки, які виявляють себе як хворі тварини, мають більший шанс бути FIV-позитивними (наприклад, у дослідженні 2017 року майже 10% кішок із захворюваннями порожнини рота були FIV-позитивними).
Подібним чином у Великобританії від трьох до шести відсотків здорових котів є позитивними, тоді як хворі коти, перевірені під час відвідування ветеринарних клінік, мають вищу поширеність 12-18% .
Інфекція FIV частіше зустрічається у інтактних (некастрованих) кішок чоловічої статі, які мають в анамнезі глибокі рани від укусів або абсцеси , або які проводять час на вулиці.
Що викликає котячий СНІД?
Котячий СНІД викликається вірусом котячого імунодефіциту (FIV). FIV є ретровірусом, що належить до роду лентивірусів. Вірус викликає генералізовану імуносупресію, виснажуючи специфічні лейкоцити (Т-хелпери).
Зменшення білих кров’яних тілець має сильний негативний вплив на імунну систему кота, роблячи кота більш сприйнятливим до інфекцій та хвороб.
Як передається котячий СНІД?
Вірус FIV, що викликає котячий СНІД, в основному передається від кота до кота зі слиною через рани від укусів.
Вірус також може передаватися від вагітних самок їх нащадкам в утробі матері або в ранньому віці через молоко. Рідко інфекція може передаватися між двома котами в одній сім’ї, які не сварилися або кусали один одного.
Читайте також: Що потрібно знати, усиновляючи FIV-позитивного кота
Чи заразний котячий СНІД для людини?
FIV, що викликає котячий СНІД, і ВІЛ, який викликає СНІД у людини, є лентивірусами, але люди не можуть бути інфіковані FIV, а також коти не можуть бути інфіковані ВІЛ.
Які симптоми котячого СНІДу?
У кішок із котячим СНІДом спостерігаються симптоми, пов’язані з пригніченням імунітету, включаючи млявість, відсутність апетиту та лихоманку.
Симптоми котячого СНІДу пов'язані з пригніченням імунітету, що сприяє вторинному зараженню іншими збудниками хвороби.
Типові ранні ознаки включають:
- Млявість
- Неапетитність
- Лихоманка
- Лімфаденопатія (збільшення лімфатичних вузлів)
На пізніх стадіях захворювання спостерігається низка серйозних ознак захворювання, включаючи:
- Гінгівіт і стоматит з неприємним запахом з рота, слинотечею , болем під час їжі
- Втрата ваги
- Абсцеси
- Респіраторні ознаки (такі як хрипи та задишка)
- Неврологічні ознаки (такі як поведінкові зміни та судоми)
- Очні проблеми
- Розлади травлення
На додаток до цих проблем, котячий СНІД пов'язаний з великою кількістю інших інтеркурентних інфекцій.
Кот FIV Стадії
До типових ранніх ознак належать:
- Первинна фаза , ця стадія включає перші два-чотири місяці після зараження вірусом. Деякі інфіковані коти протікають безсимптомно, в той час як інші коти з FIV демонструють короткочасні ознаки хвороби, включаючи нездужання, гарячку та, можливо, генералізоване збільшення лімфатичних вузлів. Більшість FIV-позитивних котів одужують після цієї ранньої фази.
- Друга фаза , іноді відома як латентна стадія. Під час цієї стадії коти не виявляють ознак хвороби, живуть здоровим життям протягом місяців або років.
- Третя фаза, відома як стадія котячого набутого імунодефіциту (FAIDS). Проявлені ознаки можуть залежати від того, де в організмі кішки активний вірус.
Інфекція нервової системи може призвести до неврологічних симптомів або зміни поведінки, інфекція травної системи може призвести до хронічної діареї. Найвиразніші ознаки зазвичай пов’язані із загальним імунодефіцитом, спричиненим вірусом, із ознаками, включаючи втрату ваги, відсутність апетиту, лихоманку, лімфаденопатію (збільшення лімфатичних вузлів) і гінгівіт.
Інші типові проблеми включають ознаки верхніх дихальних шляхів, такі як риніт (запалення слизової оболонки носа) і кон’юнктивіт, а також часті проблеми з шкірними інфекціями. Уражені коти також мають більший ризик розвитку раку (наприклад, лімфоми), а також багатьох інших інфекцій, які не викликають серйозних проблем у котів зі здоровою імунною системою.
Скільки живуть коти з котячим СНІДом?
Прогноз для кішок, у яких FIV-позитивний, але без ознак захворювання, може бути дуже сприятливим, причому деякі коти живуть майже стільки ж, скільки коти з FIV-негативним. Однак коти, у яких розвинувся котячий СНІД, з серйозними ознаками хвороби, мають гірший прогноз.
Тривалість їхнього життя може становити лише кілька місяців, але при правильному лікуванні це може бути продовжено до кількох років.
Як діагностується FIV?
Вірус котячого імунодефіциту діагностується за допомогою аналізу крові з різними доступними варіантами.
Більшість тестів, які проводять ветеринари вдома, — це тести на антитіла, засновані на методах твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) або імунохроматографії (IC) для виявлення антитіл проти FIV.
Ці тести точні, з високою специфічністю та чутливістю. Вони можуть бути оброблені швидко, і доглядач часто чекає, щоб почути результат протягом декількох хвилин. Часто використовуються комбіновані тести, коли зразок крові перевіряють на вірус котячої лейкемії (FeLV) одночасно з FIV, що має логічний сенс, оскільки ознаки обох вірусних інфекцій можуть бути схожими.
Позитивні результати можуть супроводжуватися відправленням зразків до зовнішніх лабораторій, які пропонують більш спеціалізовані тести.
Вони часто використовуються для подвійного підтвердження позитивного або негативного діагнозу. Спеціалізовані тести включають імунофлуоресценцію (ІФА) і вестерн-блот тести для виявлення антитіл до FIV, а також виділення вірусу та полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) для виявлення самого вірусу.
Виділення вірусів є чутливим, але потребує спеціальних засобів, що робить його дорогим і повільним порівняно з іншими діагностичними тестами, тому його рідко використовують.
Зараз широко доступні ПЛР-тести, які виявляють нуклеїнові кислоти FIV. Вони особливо корисні для діагностики інфекції FIV у маленьких кошенят, коли антитіла, отримані від інфікованої кішки-матері, можуть заважати тестам, які використовують антитіла для встановлення діагнозу.
Тест на котячий СНІД
Котячий СНІД описує хворобу, спричинену вірусом FIV, тому немає спеціального тесту на СНІД. Якщо кішка з ознаками СНІДу має позитивний результат тесту на FIV, тоді вона буде класифікована як позитивна на котячий СНІД.
Як лікувати котячий СНІД
Особи, які доглядають за кішками, повинні тісно співпрацювати зі своїм ветеринаром DVM, щоб розробити індивідуальну стратегію лікування, але деякі з наведених нижче методів лікування можуть бути використані.
- Зидовудин (AZT) блокує фермент зворотної транскриптази вірусу, пригнічуючи зараження нових клітин вірусом, але він не може зменшити розмноження вірусу в клітинах, які вже інфіковані. AZT є найбільш корисним як спосіб запобігання розвитку повномасштабного котячого СНІДу у котів, а також для лікування котів із неврологічними захворюваннями або гінгівостоматитом.
- У деяких дослідженнях використовувався інтерферон з його імуномодулюючою та противірусною дією, що покращує показники виживаності, тоді як інші дослідження дали менш переконливі результати.
- Імуномодулятор лімфоцитів Т-клітин (LTCI) стимулює імунну систему та може покращити клінічні ознаки та зменшити вірусний тягар у хворих котів.
- Інсулін, введений інтраназально , пов’язаний із покращенням у деяких котів, уражених неврологічними ознаками котячого СНІДу.
- Важливу роль відіграє загальна підтримуюча терапія , яка передбачає використання антибіотиків при бактеріальних інфекціях, уникнення імуносупресивних препаратів, таких як глюкокортикоїди, і, можливо, еритропоетин для стимуляції вироблення еритроцитів у кішок з анемією. У деяких випадках також може бути рекомендовано переливання крові.
Як запобігти котячому СНІДу
Домашні коти, яких утримують як поодиноких домашніх тварин, не мають ризику підхопити FIV або котячий СНІД. Стерилізація відіграє певну роль у профілактиці, оскільки кастровані коти на 80% рідше б’ються, ніж коти.
Поширення відбувається через прямий контакт між котами під час бійки, а не через навколишнє середовище (наприклад, через миски з їжею чи лоток) чи аерозолі. Вірус FIV легко знищується за допомогою звичайних миючих і дезінфікуючих засобів, і він недовго живе в зовнішньому середовищі.
Якщо в сім’ї з’явилася нова кішка, спочатку має сенс провести тест на FIV.
Котів, про яких відомо, що вони FIV-позитивні, слід тримати вдома, щоб запобігти поширенню інфекції на інших котів, а також щоб зменшити ризик інших інфекційних захворювань. Ефективна боротьба з паразитами, регулярна вакцинація та якісне харчування є важливими для зменшення появи ознак, пов’язаних зі слабкою імунною системою.
Вакцина від котячого СНІДу
Котам із групи ризику можна вводити вакцину від котячого СНІДу, яка протидіє двом типам FIV.
Повновірусна ад’ювантна вакцина проти FIV ліцензована в Сполучених Штатах. Ця вакцина містить інактивовані субтипи A і D. Ефективність варіюється. Вакцина не містить підтип B, який є одним із домінуючих підтипів, виявлених у США. Під час контрольних досліджень було виявлено суперечливі результати.
Вакцина проти FIV вважається неосновною вакциною Американської асоціації лікарів-кінологів (AAFP) і може бути зарезервована для котів, які ведуть ризикований спосіб життя (наприклад, тих, хто живе з сусідами з FIV-позитивним, котів, які люблять битися на вулиці).
Котів старше 8 тижнів можна вакцинувати двома дозами підшкірно з інтервалом у 2-3 тижні з наступною щорічною ревакцинацією. Кішки, вакциновані FIV-вакциною, дадуть позитивний результат серологічних тестів, тому їх потрібно ідентифікувати (наприклад, за допомогою мікрочіпа), щоб було відомо, що вони вакциновані, і щоб їх не помилково вважати FIV-позитивними через вплив вірусу.
Котячий СНІД — це складне захворювання, яке тепер добре вивчено.
Діагноз позитивного аналізу крові на FIV більше не є причиною для евтаназії здорової кішки, оскільки багато позитивних кішок можуть жити довго та здорово.
