Гіпертиреоз у котів: симптоми, лікування та причини

Гіпертиреоз є дуже поширеним захворюванням у котів, особливо у віці старше десяти років.

Що таке щитоподібні залози і де вони розташовані?

Щитоподібні залози це невеликі структури, що містяться приблизно посередині шиї кота по обидва боки трахеї одна зліва і одна справа.

Вони виробляють тиреоїдні гормони, які діють як педаль газу в автомобілі дають тварині енергію та життєвий тонус.

Що може піти не так у роботі щитоподібних залоз?

Надмірна кількість тиреоїдних гормонів змушує кота поводитися так, ніби його педаль газу постійно натиснута до підлоги. Якщо ж цих гормонів недостатньо, кіт стає сонливим, млявим, повільним і втрачає енергію.

Обидва ці порушення можуть траплятися у домашніх тварин. Надмірне вироблення гормону називається гіпертиреозом, а недостатнє вироблення відоме як гіпотиреоз.

Існує цікава різниця між котами та собаками: собаки частіше страждають від гіпотиреозу, тоді як у котів частіше розвивається протилежний стан гіпертиреоз або надмірно активна щитоподібна залоза.

Що таке гіпертиреоз у котів?

Гіпертиреоз виникає тоді, коли одна або обидві щитоподібні залози кота виробляють підвищену кількість тиреоїдних гормонів.

Це надзвичайно поширена проблема серед котів. Вона зустрічається частіше за будь-які інші гормональні порушення у котів. У одному з недавніх досліджень котів віком понад десять років, яким проводили аналізи крові, у 21% виявили підвищений рівень тиреоїдних гормонів. Середній вік на момент встановлення діагнозу становить 13 років.

Що викликає гіпертиреоз у котів?

Точна причина гіпертиреозу у котів досі невідома, однак дослідники виділяють кілька можливих факторів ризику:

• Використання наповнювача для лотка.
• Раціон, у якому понад 50% становить волога консервована їжа.
• Харчування консервами на основі риби.

* Водночас засоби від бліх виключені як можливий чинник ризику.

Надмірний обсяг тиреоїдних гормонів виробляється аномальною тканиною щитоподібної залози. Технічно це називають «функціональною аденоматозною гіперплазією щитоподібної залози» або «аденомами щитоподібної залози».

Простими словами, це часто описують як «доброякісну пухлину»: вона не є злоякісною, не є раковою та не поширюється на інші частини тіла.

Приблизно у 70% випадків ураженими є обидві щитоподібні залози, тоді як у 30% страждає лише одна залоза. Злоякісний рак щитоподібної залози, відомий як тиреоїдна карцинома, зустрічається у котів рідко і становить лише 1–2% випадків гіпертиреозу.

Які симптоми (ознаки) гіпертиреозу у котів?

Зазвичай ознаки гіпертиреозу розвиваються поступово, протягом кількох місяців. Часто власник помічає, що у кота з’являються різні зміни в поведінці та звичках.

• Зміни у поведінці кота: спокійний раніше кіт може стати більш збудженим та дратівливим.
• Зміни апетиту та смакових уподобань, часто — значне посилення апетиту.
• Підвищена спрага.
• Частіше сечовипускання, інколи з небажаними випадками поза лотком.
• Підвищена вокалізація, кіт може більше нявкати, вити чи кричати.
• Періодична блювота.
• Найпомітнішою ознакою є втрата ваги, незважаючи на підвищений апетит.

Якщо твій кіт має кілька з наведених симптомів, дуже важливо якнайшвидше відвідати ветеринара.

Діагноз «гіпертиреоз» неможливо поставити без аналізу крові. Чим раніше його зробити, тим швидше можна розпочати лікування, і тим швидше кіт повернеться до нормального стану. Це не хвороба, що минає сама по собі, і вона не реагує на жодні домашні методи лікування.

Класичний образ кота з гіпертиреозом, який ветеринари часто мають на увазі, — це літній, активний, худий кіт, який багато їсть, більше п’є і час від часу блює.

Водночас є випадки, які не відповідають цій типовій картині, а також ситуації, коли кіт має подібні симптоми, але щитоподібна залоза у нього в нормі. Саме тому так важливо обов’язково показати кота ветеринару, якщо ти хвилюєшся щодо його здоров’я.

Чи можуть молоді коти хворіти на гіпертиреоз?

Хоча гіпертиреоз найчастіше трапляється у котів старшого віку, інколи він зустрічається й у молодших тварин. У літературі навіть описано поодинокі випадки гіпертиреозу у котів молодше одного року.

Чи є гіпертиреоз болючим?

Сам гіпертиреоз не спричиняє болю, проте стан кота може бути неприємним через прискорене серцебиття, дратівливість і постійну, важко втамовувану спрагу до їжі.

Якщо гіпертиреоз не лікувати, ознаки хвороби будуть ставати все більш і більш серйозними: кіт слабшає, значно худне й виснажується. Цьому легко запобігти, адже лікування дуже ефективне.

Годувати кота більше не вихід. Навіть якщо тварина постійно голодна, надлишок тиреоїдних гормонів не дасть організму нормально використовувати їжу, тож кіт продовжить худнути незалежно від кількості корму.

Що виявляють ветеринари під час фізичного огляду кота з гіпертиреозом?

Окрім того, що пацієнт зазвичай є старшим, активним, але дуже худим котом, ветеринари звертають увагу на кілька характерних ознак:

1. Частота серцевих скорочень зазвичай підвищена: часто пульс перевищує 200 ударів за хвилину, тоді як нормальний показник становить приблизно 150–160.
2. Шум у серці та порушення ритму. Під час прослуховування серця ветеринар нерідко виявляє шум або порушення ритму — це результат впливу надмірної кількості тиреоїдних гормонів на серцево-судинну та нервову системи. Крім того, приблизно у п’ятої частини котів спостерігають підвищений артеріальний тиск.
3. Прискорене дихання. Дихальна частота може перевищувати 30 вдихів за хвилину (норма — приблизно 10–25).
4. Відчутне під час пальпації збільшення щитоподібної залози.Під шкірою на нижній частині шиї часто прощупується твердий вузлик розміром із заморожений горошок — збільшена залоза з одного або обох боків. Якщо такий вузлик є, діагноз практично очевидний, хоча лабораторне підтвердження все одно необхідне.

Які лабораторні дослідження використовуються для підтвердження гіпертиреозу у котів?

Для підтвердження діагнозу ключовим є аналіз крові.
Зазвичай ветеринари починають із так званого «мінімального профілю», що включає:

• гематологію (оцінку еритроцитів і лейкоцитів),

• біохімічний аналіз крові (вимір різних ферментів та хімічних речовин у крові).

У багатьох котів спостерігаються характерні зміни крові, а в 90% — підвищення печінкових ферментів та інші біохімічні відхилення. Також можуть рекомендувати аналіз сечі, щоб точніше оцінити роботу нирок.

Для остаточного підтвердження діагнозу необхідно виміряти рівень тиреоїдних гормонів.
Зазвичай рівень загального T4 у сироватці крові підвищений, що майже завжди свідчить про гіпертиреоз. Однак приблизно у 10% хворих котів рівень T4 може бути нормальним. У таких випадках проводять додаткові, більш складні аналізи, наприклад визначення вільного T4.

Після завершення лабораторної діагностики можна впевнено підтвердити, що кіт має гіпертиреоз.

Як лікують гіпертиреоз у котів?

Після підтвердження діагнозу гіпертиреозу існує чотири основні методи лікування. Найкращий варіант залежить від індивідуального стану кота.

Кожен метод має різну вартість, яка також може відрізнятися залежно від регіону, тому варто попросити у ветеринара попередній розрахунок витрат, щоб розуміти бюджет.

Пероральні препарати

Найпростішим підходом є щоденний прийом таблеток, які пригнічують вироблення тиреоїдних гормонів. Якщо власник без проблем дає коту таблетки, це може бути найзручнішим методом. Але він передбачає щоденне застосування препаратів протягом усього життя кота. Також існує невеликий ризик, що з часом доброякісна пухлина щитоподібної залози може стати злоякісною, тому варто розглянути й інші варіанти лікування.

Дієтична терапія

Спеціальні корми на кшталт Hill’s y/d містять дуже низький рівень йоду — елементу, необхідного для синтезу тиреоїдних гормонів. Якщо такий корм є єдиним раціоном, рівень гормонів у кота нормалізується приблизно за 4 тижні. Проте не всі коти охоче їдять цей корм, а якщо кіт має доступ до будь-якої іншої їжі чи води (наприклад, коти, які виходять на вулицю, п’ють там воду, полюють тощо), тоді ефект дієти зникає.

Хірургічне видалення щитовидної залози

Ще один варіант операція з видалення ураженої частини залози. Первинна вартість часто вища, але після успішної операції щоденні таблетки більше не потрібні, що робить цей метод економічно доцільним у довгостроковій перспективі. Багато ветеринарів можуть проводити таку операцію без потреби направлення до спеціалістів.

Лікування радіоактивним йодом

Золотим стандартом лікування гіпертиреозу, який зазвичай пропонується лише в окремих спеціалізованих центрах, є використання радіоактивного йоду: він випромінює β-частинки, які руйнують функціональну тканину щитовидної залози, але не пошкоджують структури в області шиї.

Радіоактивний ізотоп вводиться шляхом внутрішньовенної або підшкірної ін’єкції, і після терапії коти, які отримували лікування, повинні залишатися в спеціальних ізоляторах протягом кількох тижнів, оскільки вони виділяють радіоактивний йод із сечею, і це може становити ризик для здоров’я людини.

Понад 90% котів швидко реагують на цю форму лікування. Цей варіант, мабуть, є ідеальним лікуванням, але при цьому найдорожчим і потребує спеціальних умов проведення.

Який метод лікування найкращий для мого кота з гіпертиреозом?

Кожен кіт індивідуальний: важливо обговорити з ветеринаром план лікування вашої тварини, перш ніж вирішити, який з них вибрати. Більшість котів добре реагують на лікування, повертаючись до свого звичного стану протягом кількох тижнів.

Чи потрібне подальше спостереження та контроль?

Різні методи лікування потребують різного підходу до контролю.

Щоденний прийом ліків і дієта з обмеженням йоду не забезпечують остаточного лікування, тому без продовження терапії гіпертиреоз може повернутися. З цієї причини доцільно періодично проводити аналізи крові, щоб переконатися, що таблетки чи дієта досі ефективні. Частоту обстежень визначить ветеринар, зазвичай це кожні 3–6 місяців.

Хірургічне видалення щитовидної залози та лікування радіоактивним йодом є радикальними методами, тому немає необхідності проводити контрольні тести після того, як початкові тести після процедури підтвердили нормалізацію гормонів.

Водночас невеликий ризик полягає в тому, що лікування гіпертиреозу може виявити приховані проблеми з нирками, які раніше залишалися непоміченими. У таких випадках ветеринар може рекомендувати перевірку функції нирок для моніторингу стану кота.

Чи потрібна спеціальна дієта котам з гіпертиреозом?

Окрім дієти з обмеженням йоду, яка використовується як метод лікування, для котів з гіпертиреозом спеціальних раціонів немає. Коти, що лікуються іншими способами, можуть харчуватися звичною їжею або дотримуватися рекомендацій ветеринара (наприклад, раціону для старших котів).

Яка тривалість життя кота з гіпертиреозом?

Прогноз для котів, які отримують лікування, є хорошим. Очікувана тривалість життя становить від 18 місяців до двох років і більше, а приблизно один з трьох котів залишається живим після чотирьох років.

Основною причиною смерті зазвичай не є гіпертиреоз: найчастіше це рак або захворювання нирок, які характерні для всіх літніх котів.

Пам’ятайте: якщо є підозра на гіпертиреоз, важливо якомога швидше показати кота ветеринару для правильного діагнозу та призначення лікування. Гіпертиреоз не минає самостійно і не реагує на домашні чи альтернативні методи. Наукові дані підтверджують, що лише правильне лікування забезпечує здоров’я та тривалість життя кота, і при своєчасній терапії результати, як правило, відмінні: кіт повертається до нормального життя.