Адопція кота чи перетримка: що слід врахувати

Може, візьмете котика? Тимчасово чи назавжди? Ірина Імаго / Shutterstock

Подумуєте взяти в сім’ю кота? Вітаємо! Чудовою ідеєю буде прилаштувати кота, який потребує дому — це може бути адопція або перетримка. Але що краще підходить саме вам?

Стане ваша сім’я для кота постійною чи тимчасовою залежатиме від таких чинників, як ваш спосіб життя, фінансова готовність і довгострокові плани.

Ми допоможемо скерувати вас у правильному напрямку. Розповімо про обов’язки, пов’язані з обома варіантами, про те, що слід враховувати, і чому і адопція, і перетримка важливі для притулків і рятувальників тварин.

Адопція чи перетримка: яка різниця?

Основна відмінність між адопцією (або ж усиновленням) кота та перетримкою полягає в тривалості зобов’язання: адопція постійна, а перетримка тимчасова.

«Зазвичай котів дають на перетримку, поки йому шукають усиновлювача. В цей час усі їхні медичні потреби покриває притулок», — пояснює Медісон Керр, засновниця й власниця Kitten Around Cat Rescue, некомерційної організації порятунку тварин, яка зосереджується на вагітних котах, кошенятах і просвітництві. Оскільки багато рятувальних організацій не мають своїх приміщень, вони покладаються на волонтерів, які забирають тварин на короткочасний догляд, доки коту не знайдуть постійну домівку.

Тимчасові господарі відіграють вирішальну роль у підготовці котів до усиновлення. Вони допомагають котам соціалізуватися, водять їх на прийом до ветеринара та забезпечують безпечне й чисте середовище, комфортніше, ніж притулок, таким чином звільняючи місце для інших врятованих.

«Притулки продовжують допомагати тваринам завдяки таким тимчасовим “вихователям”», — каже Керр. «Без них ми б не змогли працювати».

Кожна ситуація різна, але середній період перетримки становить близько двох тижнів. Кошенят, як правило, розбирають швидше, але дорослі коти, особливо ті, які мають медичні потреби, можуть перебувати на перетримці й кілька місяців, перш ніж знайдуть свого усиновителя.

Усиновлюючи ж кота, ви підписуєтеся на все життя. Адопція означає, що кіт є суто вашою відповідальністю та поповненням вашої родини.

Обидва варіанти, ймовірно, передбачатимуть ретельний процес відбору. Деякі рятувальні групи проводитимуть співбесіди та візити додому, щоб переконатися, що такий тандем підійде обом.

Адопція після перетримки

Багато рятувальних організацій і притулків також пропонують програми адопції після перетримки. Вони дозволяють господарям усиновити своїх тимчасових вихованців, якщо вони закохаються та підійдуть одне одному.

Це чудовий варіант, якщо ви схиляєтеся до усиновлення, але хочете витратити деякий час на знайомство з котом, перш ніж взяти на себе таку відповідальність назавжди. Це також хороший вибір, якщо у вас уже є домашня тварина або діти, і ви хочете перевірити, чи вживеться улюбленець з родиною.

Оскільки коти, швидше за все, розслабляться та демонструватимуть свою справжню особистість у домашньому оточенні, перетримка дасть вам краще уявлення про їхній характер та про те, як вони впишуться у вашу сім’ю.

Якщо ж ви виявите, що не підходите один одному, то можете допомогти знайти їм відповідний дім і продовжити пошуки.

То перетримати чи всиновити? Що слід врахувати

Адопція і перетримка підходять для різних життєвих ситуацій. Зробіть фото / Shutterstock

Як адопція, так і перетримка — чудові варіани завести кота, але вони вимагають різного рівня відданості та підходять під різні способи життя та обставини. Шлях, який підходить саме вам, буде дуже індивідуальним і залежатиме від вашого стилю життя, ресурсів і планів на майбутнє.

Щоб прийняти рішення між адопцією і перетримкою, потрібно чесно поглянути на свої фінанси, час і здатність брати на себе додаткові обов’язки. Керр наголошує: важливо усвідомлювати, що усиновлення — це зобов’язання на час від 15 до 20 років.

Запитайте себе: чи готові ви прийняти нового члена сім’ї у свій дім назавжди? У вас стабільне домашнє життя? Чи можете ви дозволити собі такі постійні витрати, як підстилка, їжа та ветеринарна допомога (як профілактична, так і екстрена)? Усиновлення — це радість, але також і довгострокове рішення, яке змінить життя.

Якщо наразі ви не можете усиновити тварину, але все одно хочете, щоб у вашому житті був кіт, перетримка може стати гарною тимчасовою альтернативою. Це може підійти студентам, людям похилого віку або будь-кому, хто не може взяти на себе зобов’язання піклуватися про тварину все життя. Перетримка також є хорошим вибором для людей, які вже мають домашніх улюбленців і не можуть взяти ще когось, але однаково хочуть допомогти.

Адопція після перетримки чудово підійде для тих, хто бере кота вперше і хоче дізнатися, що означає життя з котом, перш ніж взяти на себе зобов’язання назавжди. Така програма також буде корисною людям, які мають інших домашніх тварин, сім’ям з маленькими дітьми або всім, хто хоче знайти кота, який би відповідав їхній унікальній сімейній динаміці.

«Кожна кішка відрізняється характером, і хоча загальні потреби (тобто підстилка, їжа, вода) однакові для всіх котів, поведінкові, а іноді й медичні потреби відрізняються», — зазначає Керр. Тому адопція після перетримки — чудовий спосіб оцінити, як кіт вписується у ваш дім і спосіб життя.

Чому і усиновлення, і перетримка важливі

Усиновлення та перетримка важливі цілий рік, але вони особливо потрібні в сезон кошенят. Пеппі Довгапанчоха / Shutterstock

На жаль, притулки для тварин дуже перенаселені, й рятувальні служби по всій країні не справляються з запитом. Обмежений простір і ресурси стають ще меншими в сезон кошенят — сезонний бум народження кошенят, коли надворі теплішає. Взявши котика до себе, назавжди чи тимчасово, ви полегшите цей тягар.

«Простіше кажучи, і усиновлення, і перетримка дають більше простору та ресурсів для наступного кота, якому ми потрібні», — пояснює Керр. Обидва варіанти рятують життя: кота, якого ви прийняли, й іншого кота, якого тепер можна врятувати.

Коли будете готові усиновити або перетримати кота, шукайте можливостей у своєму регіоні. Запитайте друзів, у яких є домашні тварини — багато з них можуть бути знайомі з процесом усиновлення і порадять вам хороший притулок. Якщо ж у вас вже є домашня тварина, запитайте свого ветеринара про рекомендації.

Керр наголошує: якщо наразі ви не можете взяти кота, ви все одно можете допомогти — донатами, волонтерством або просто поширенням інформації про потребу в усиновленні чи перетримці. «Саме все це допомагає нам працювати щодня».