Панкреатит у котів: причини, симптоми та лікування

Якби існувала нагорода за «найскладніші котячі хвороби», панкреатит у котів безперечно був би серед претендентів. Його складно діагностувати, складно лікувати та часто важко визначити причину виникнення. Панкреатит у котів трапляється відносно рідко і, за даними досліджень, вражає менш ніж 2% котів.

Попри рідкісність, це серйозне захворювання, яке може бути смертельним. Саме тому власникам важливо знати більше про панкреатит у котів і способи його лікування.

Основи про підшлункову залозу

Що таке підшлункова залоза? Багато хто знає, що вона виробляє інсулін гормон, який контролює рівень цукру в крові. Проте підшлункова залоза виконує значно більше функцій.

Цей орган незвичної форми розташований під шлунком з правого боку тіла. З функціонального погляду підшлункова залоза має дві частини ендокринну та екзокринну. Ендокринна частина виробляє інсулін. Екзокринна частина виділяє травні ферменти, які потрапляють у тонкий кишківник і допомагають розщеплювати їжу.

Ці травні ферменти дуже потужні, тому в нормі підшлункова залоза зберігає їх неактивними до моменту, коли вони досягають тонкого кишківника. Це важливий момент для розуміння того, що відбувається під час панкреатиту.

Причини панкреатиту у котів

Хоча існує кілька потенційних причин котячого панкреатиту, більшість випадків (> 90%) точну причину встановити не вдається. Серед можливих причин тяжка тупа травма, наприклад падіння з великої висоти, інфекційні захворювання, такі як токсоплазмоз або котячий інфекційний перитоніт, а також небажані реакції на лікарські препарати.

Як виникає панкреатит?

Попри те, що точна причина панкреатиту у котів часто невідома, відомо, що відбувається після запалення підшлункової залози. Травні ферменти, які зазвичай залишаються неактивними, передчасно активуються і починають ушкоджувати саму підшлункову залозу.

У тяжких випадках ці ферменти можуть уражати не лише підшлункову залозу, а й печінку, а рідше мозок і легені. Загалом вони здатні спричиняти серйозні порушення в усьому організмі.

Симптоми панкреатиту

З огляду на такі серйозні процеси в організмі можна було б очікувати, що кіт виглядатиме дуже хворим. Проте це не завжди так. Деякі коти не мають жодних помітних симптомів або проявляють лише легкі ознаки хвороби. Інші ж можуть тяжко хворіти. Крім того, панкреатит у котів часто має хронічний перебіг і може періодично загострюватися протягом життя кота.

Симптоми панкреатиту у котів зазвичай нечіткі та неспецифічні:

Блювота та біль у животі також можливі, але трапляються рідше, ніж перелічені вище симптоми.

У тяжких випадках у кота може з’явитися жовтяниця, пожовтіння шкіри, очей і слизових оболонок, а також можливий розвиток шокового стану.

Діагностика панкреатиту

Оскільки симптоми панкреатиту дуже розмиті та неспецифічні, ветеринару доведеться провести кілька діагностичних досліджень, щоб точно з’ясувати, що відбувається з вашим котом.

На жаль, основні діагностичні тести (звичайні аналізи крові, рентген, УЗД черевної порожнини) зазвичай не вказують на панкреатит так чи інакше. Вони можуть показати, що в організмі є певні порушення, але не вказують прямо на панкреатит у кота.

Біопсія підшлункової залози може допомогти з постановкою діагнозу. Проте забір біопсії здатен додатково подразнити підшлункову залозу та погіршити перебіг панкреатиту. Крім того, якщо кіт уже перебуває у важкому стані, застосування анестезії для проведення біопсії може становити загрозу для його життя.

Найбільш точним діагностичним тестом при панкреатиті у котів є аналіз крові на імунореактивність котячої панкреатичної ліпази, відомий як fPLI.

Цей тест визначає рівень ліпази, травного ферменту, який виробляється підшлунковою залозою. Навіть з огляду на високу точність цього аналізу, його результати завжди оцінюють разом з іншими діагностичними даними та результатами клінічного огляду, щоб встановити остаточний діагноз.

Лікування панкреатиту

Лікування панкреатиту у котів здебільшого ґрунтується на підтримувальній терапії. Ідеально було б виявити та усунути першопричину захворювання, але в багатьох випадках це неможливо. За інформацією Національної медичної бібліотеки, близько 77% котів із панкреатитом виживають.

Одним із ключових елементів підтримувальної терапії є внутрішньовенне введення рідин.

Це допомагає відновити водний баланс, вивести з організму запальні речовини та забезпечити належний кровообіг у підшлунковій залозі та навколо неї.

Котам із блюванням раніше традиційно рекомендували «дати відпочити» підшлунковій залозі протягом двох або трьох днів, повністю обмеживши доступ до їжі та води.

Однак нині існує думка, що шлунково-кишковий тракт відновлюється краще, коли через нього проходить їжа. Якщо ветеринар ухвалює рішення тимчасово обмежити годування та вживання води, кіт обов’язково має знову почати їсти після цього періоду. Це важливо, оскільки коти, які не їдять кілька днів поспіль, можуть захворіти на печінковий ліпідоз, або жирову хворобу печінки. Очевидно, що поєднання цього стану з панкреатитом є вкрай небажаним.

Препарати для стимуляції апетиту можуть допомогти покращити бажання їсти у хворого кота.

Якщо вони не дають результату, виникає потреба у встановленні зондового годування. У будь-якому разі кіт із панкреатитом потребує належної нутритивної підтримки, щоб відновити сили та запобігти розвитку печінкового ліпідозу.

Окрім цього, застосовують знеболювальні препарати для зменшення болю в черевній порожнині.

Навіть якщо кіт не демонструє явних ознак болю, він, імовірно, присутній і потребує лікування. Також можуть призначатися протиблювотні та протинудотні засоби.

Котам із легким перебігом хвороби або без виражених симптомів не завжди потрібен повний комплекс підтримувальної терапії. У таких випадках зазвичай достатньо раціону з високоякісним білком і помірною кількістю жиру, а також, за потреби, пробіотиків. Проте навіть таким котам інколи можуть знадобитися засоби для стимуляції апетиту, якщо вони відмовляються від їжі.

Прогноз

При легкому панкреатиті прогноз сприятливий, тоді як у важких випадках він обережний або несприятливий.

Коти, які одужали після першого епізоду панкреатиту, ймовірно, знову зіштовхнуться з цією проблемою. На жаль, хронічний панкреатит поступово ушкоджує підшлункову залозу, що з часом призводить до зниження її функції. Крім того, хронічний панкреатит підвищує ризик розвитку інших захворювань, таких як жирова дистрофія печінки, цукровий діабет і запальні захворювання кишківника.

Підсумок

Котячий панкреатит — серйозне захворювання, яке важко діагностувати та лікувати. Залежно від тяжкості хвороби, хворий кіт може потребувати інтенсивного ветеринарного лікування.

Навіть якщо встановити наявність панкреатиту складно, найкраще відвести кота до ветеринара при будь-яких симптомах (втрата ваги, млявість тощо). Ваш ветеринар зробить усе можливе, щоб повернути коту здоров’я.