Нудота у котів: причини, симптоми та лікування

Більшість людей знають, що таке нудота — її можуть спричинити морська хвороба, вірусні інфекції чи навіть похмілля. Коти також можуть відчувати нудоту. У цій статті ми розглянемо, чому у котів виникає це відчуття, як його розпізнати та як допомогти котам, які страждають від нудоти.

Як проявляється нудота у котів

Нудота визначається як «відчуття, що супроводжується потягом до блювання». Проблема для власників котів полягає в тому, що коти не можуть сказати словами, що їм зле, тож ми маємо покладатися на спостереження.

Проте, уважно стежачи за поведінкою кота перед блюванням ми можемо помітити певні ознаки. Якщо тварина демонструє схожі прояви в інший час — є підстави припустити, що її нудить.

Крім того, відомо, що у певних ситуаціях (наприклад, під час хімієтерапії або під час подорожей в автомобілі) коти частіше відчувають нудоту.

Наскільки поширена нудота у котів?

Нудота, ймовірно, часто залишається недіагностованою у котів, адже вони не здатні повідомити нам про свій стан. Це досить поширене явище серед хворих котів, тому важливо знати типові ознаки нудоти, аби вчасно розпізнати проблему й надати тварині необхідну допомогу.

Що викликає нудоту у котів?

Нудота можлива за будь-якого стану чи ситуації, коли основні проблеми зі здоров’ям спричиняють регургітацію або блювання у котів. Неперетравлена їжа виходить у разі регургітації, а під час блювання — перетравлена або частково перетравлена.

Перед тим як кіт відригне або вирве, він, найімовірніше, відчуває нудоту (тобто відчуття, що його от-от знудить).

Нижче наведено основні поширені причини регургітації та блювання в котів:

• Захворювання шлунково-кишкового тракту, зокрема, запальні захворювання кишківника (ЗЗК, наприклад, викликаних харчовою алергією), наявність шерстяних грудок, закрепи, виразки шлунка, вірусні інфекції, вживання подразнюючих речовин, сторонні тіла в шлунку або кишківнику, що спричиняють обструкцію, паразити (включаючи лямблії), а також новоутворення (рак)
• Захворювання органів черевної порожнини, включаючи панкреатит (запалення підшлункової залози), хвороби печінки, ниркова недостатність, піометра (інфекція матки), перитоніт
• Порушення обміну речовин, включаючи цукровий діабет, гіпертиреоз та інші
• Отруєння — токсичні реакції на речовини або медикаменти
• Реакція організму на рух (кінетична хвороба, або заколисування)
• Захворювання центральної нервової системи, зокрема, патології вестибулярного апарату, пухлини головного мозку

У всіх вищезазначених випадках коти, як правило, страждають від нудоти перед самим блюванням.

Симптоми нудоти

Нудоту у котів зазвичай виявляють постфактум — поведінка до блювання свідчить, що тварина почувалася недобре.

Основні ознаки нудоти в котів:

• Втрата апетиту
• Посилене слиновиділення
• Млявість, згорбленість, сидіння в одному положенні
• Відсутність інтересу до навколишнього середовища, ігор або взаємодії з господарем
• Невластиві голосові реакції (протяжне або жалібне нявкання)
• Власне блювання

З’ясування причин нудоти

Існує багато можливих причин нудоти та блювання, зокрема: перехід на новий корм або добавки, проковтування сторонніх предметів тощо.

Легкі випадки нудоти або блювання (наприклад, один епізод) часто не потребують складного втручання. У таких ситуаціях може бути ефективним простий підхід — короткочасне голодування, після чого тварині пропонують м’який, легко засвоюваний корм протягом 48 годин.

Як частина відповідального ставлення до догляду за домашніми тваринами, у разі повторюваних нападів блювання у вашого кота, слід негайно звернутися до ветеринара. Лише фахівець зможе визначити першопричину симптомів і призначити відповідне лікування. Ваш ветеринар може вжити таких діагностичних заходів:

1. Детальний збір анамнезу

Лікар розпитає вас про всі аспекти стану тварини та оцінить її загальний стан здоров’я. Оскільки нудоту й хронічне блювання можуть викликати різноманітні чинники, ретельний збір анамнезу допоможе звузити коло ймовірних причин.

Багато чинників є важливими під час збору анамнезу. Наприклад, літні коти більш схильні до певних захворювань, ніж молоді; коти з вільним вигулом частіше наражаються на ризики, ніж ті, що живуть виключно в приміщенні. Важливим є також харчовий анамнез: який корм споживає ваш кіт?

Чи не було нещодавно введено нового корму? Чи отримує кіт якісь добавки? Чи існують інші чинники, які можуть впливати на його травну систему? Чи грається кіт іграшками? Чи могло проковтування стороннього предмета спричинити нудоту? Чи справно кіт ходить до лотка? (Власникам слід уважно стежити за його поведінкою під час сечовипускання).

2. Фізичне обстеження

Ветеринар огляне тварину та промацає її тіло для виявлення можливих аномалій, виміряє температуру тіла, прослухає грудну клітку стетоскопом і зважить, оскільки втрата ваги часто супроводжує захворювання, що спричиняють нудоту.

3. Загальні аналізи крові та сечі

Ваш ветеринар, найімовірніше, запропонує стандартне лабораторне обстеження, яке може включати:

• гематологічні тести (аналіз крові);
• біохімічний профіль (включаючи показники електролітного балансу);
• загальний аналіз сечі.

Цей набір досліджень іноді називають “мінімальною базою діагностики” і його зазвичай проводять більшості хворих тварин, незалежно від симптомів.

4. Спеціалізовані аналізи крові

Залежно від клінічної ситуації, ветеринар може призначити додаткові аналізи, такі як загальний T4 (для виключення гіпертиреозу), а також тести на деякі вірусні інфекції, такі як вірус лейкозу котів та вірус імунодефіциту котів — оскільки позитивний результат має серйозні наслідки для здоров’я тварини.

5. Інші тести

Рентгенографія (рентгенівські промені) та ультразвукове дослідження можуть бути проведені для оцінки стану шлунково-кишкового тракту та черевної порожнини. Рідше, у складних випадках, коли потрібне високоточне зображення рекомендовано більш детальне діагностичне зображення (наприклад, КТ або МРТ).

Можуть бути рекомендовані ендоскопія та, за потреби, біопсія шлунково-кишкового тракту — зокрема стравоходу, шлунка та кишківника кота.

Вимірювання артеріального тиску може проводитися в деяких випадках як частина загального огляду.

Основною метою є усунення причини нудоти — щойно зникає основне захворювання, минає й сама нудота. Окрім того, для зменшення симптомів можуть призначити спеціальні протиблювотні засоби.

Чи можна вилікувати нудоту?

Лікування нудоти залежить від її причини.

Зазвичай основна мета полягає в усуненні першопричини: як тільки основне захворювання буде подолане, нудота також зникне. Наприклад, кіт із хворобою печінки або гіпертиреозом перестане відчувати нудоту після успішного лікування печінкової патології або стабілізації рівня гормонів щитоподібної залози.

У деяких випадках для полегшення симптомів додатково призначають спеціальну терапію, спрямовану саме на боротьбу з нудотою. Це актуально під час лікування основного захворювання або в ситуаціях, коли причину нудоти усунути неможливо — наприклад, при кінетичній хворобі або під час хімієтерапії.

Яке саме лікування нудоти доступне?

Іноді полегшити стан може простий підхід — наприклад, годування нежирною, легко засвоюваною, прісною дієтою. Така терапія не є специфічною, проте іноді дає позитивний ефект.

Загалом для лікування нудоти застосовують протиблювотні препарати (так звані антиеметики). Ці засоби відпускаються лише за рецептом, тому питання їхнього використання слід обов’язково обговорити з ветеринаром.

Основні препарати, які можуть призначити ветеринари:

• Маропітант (торгова назва — «Церенія») — може застосовуватися у вигляді ін’єкцій або перорально
• Ондансетрон і доласетрон — належать до групи блокаторів 5HT3. Вони іноді застосовуються ветеринарами, хоча в деяких країнах це може вважатися застосуванням не за прямим призначенням
• Метоклопрамід (торгова назва — «Максолон») — частіше використовується у собак, проте в котів його застосовують обережно через ризик неврологічних побічних ефектів при високих дозах
• Гранісетрон і дексаметазон — можуть призначатися при нудоті, що виникає під час хімієтерапії. Їх застосування також іноді виходить за межі прямих інструкцій
• Антацидні засоби та препарати, що захищають слизову оболонку шлунка (наприклад, сукральфат) — використовуються у випадках, коли нудота пов’язана з подразненням чи запаленням шлунка.

Моніторинг і прогноз

Необхідність у спостереженні залежить від кожного конкретного випадку, але загалом коти з нудотою потребують регулярних повторних оглядів у ветеринара, доки їхній стан повністю не нормалізується.

Прогноз повністю залежить від індивідуальної ситуації та основної причини нудоти. Найточнішу відповідь на це питання може надати лише ваш ветеринар.

Висновок

Нудота зазвичай є передвісником блювання, яке у котів може мати безліч причин і потребує обстеження та лікування ветеринаром. Коли блювання буде успішно усунене, нудота також зникне. У період між початком симптомів і повним одужанням ветеринар може призначити препарати, які допоможуть полегшити нудоту та покращити самопочуття кота.