Травна система кота: анатомія, хвороби та лікування

Травна система є важливою частиною організму кота, яка відіграє центральну роль у здоров’ї та добробуті. Ця стаття узагальнює основні відомості про травну систему та дає короткий огляд основних розладів травлення, які можуть негативно впливати на стан кота.

Анатомія травного тракту котів

Найпростіший спосіб зрозуміти будову травного тракту — прослідкувати шлях їжі через організм кота.

Рот використовується для захоплення їжі, роздрібнення великих шматків на менші за допомогою жування зубами та початку травного процесу завдяки ферменту амілази, що міститься у слині. Після цього пережована їжа ковтається і проходить через глотку, що знаходиться в задній частині ротової порожнини.
Стравохід пропускає їжу з рота вниз до шлунка. Стравохід не бере активної ролі в перетравленні їжі, але він є важливим сполучним елементом, і порушення його функції може мати серйозні наслідки.
Шлунок виконує роль головного сховища для з’їденої їжі: він має велику місткість, а шлункові виділення включають рідини для зволоження та розчинення їжі, кислоти, що допомагають її розщеплювати, а також деякі ферменти. Їжа залишає шлунок через клапаноподібний сфінктер, який називається пілор.
Тонкий кишківник є наступною частиною системи: це область, де відбувається більшість процесів травлення та всмоктування поживних речовин. Підшлункова залоза виробляє різноманітні ферменти для перетравлення вуглеводів, білків та жирів, перетворюючи їх на менші одиниці (наприклад, амінокислоти), які можуть всмоктуватися через стінку кишківника. Печінка та жовчний міхур виробляють емульгатороподібні речовини, що сприяють перетравленню жирів та продуктів на їх основі. Деякі продукти обміну речовин виділяються через цю систему в травний тракт і в кінцевому результаті виходять із калом.
Товстий кишківник слідує за тонким: тут відбувається всмоктування рідини з вмісту тонкого кишківника, формуючи більш щільну масу, яка в кінцевому підсумку перетворюється на кал і виводиться назовні через пряму кишку та анус.
Печінка, жовчний міхур і підшлункова залоза є органами травної системи, що відіграють важливу роль у виробництві та розповсюдженні травних ферментів.

Симптоми порушень

Будь-яка ділянка травного тракту, зазначена вище, може перестати функціонувати нормально, що призведе до ознак захворювання. Конкретні симптоми залежать від ураженої ділянки:

Рот: захворювання ротової порожнини може спричинити відсутність апетиту, біль під час їжі, гіперсалівацію (надмірне слиновиділення) або тримання голови набік під час їжі.
Стравохід: захворювання цієї області може призвести до втрати апетиту, регургітації, слинотечі, а також до загального нездужання, лихоманки та пригніченого стану (наприклад, при пошкодженні слизової оболонки стравоходу).

Іншу частину травного тракту називають шлунково-кишковим трактом або ШКТ

Шлунок: основним симптомом є блювота або регургітація, а також слинотеча, відсутність апетиту та в’ялість.
Тонкий кишківник: коли тонкий кишківник (включаючи дванадцятипалу кишку, що розташована у верхній його частині) працює неправильно, симптоми зазвичай пов’язані з порушенням перетравлення їжі. До них належать здуття живота, біль у черевній порожнині, діарея, наявність крові в калі, відсутність апетиту, а згодом — втрата ваги.
Товстий кишківник: знову діарея, кров у калі та закрепи із тенезмами (болісні та безрезультатні позиви до дефекації) або, навпаки, «аварії» поза лотком.
Пряма кишка та задній прохід: ураження цих ділянок також може супроводжуватися закрепами із тенезмами, вилизуванням навколо анального отвору чи тертям задньою частиною тіла об підлогу.

Обстеження

Сучасна ветеринарна медицина має набагато краще розуміння травної системи кота, і ваш ветеринар проведе повне обстеження у разі підозри на проблеми з травленням.

Сучасна ветеринарна наука добре розуміє, як функціонує травна система кота. Якщо у вашого улюбленця з’явилися ознаки, що свідчать про розлади травлення, ветеринар проведе повне обстеження.

Дослідження починається зі збирання детального анамнезу: ветеринар уточнить, чим харчується ваш кіт, яка його маса тіла, як часто відбувається дефекація та чи є ознаки, такі як блювання.

Далі фізичне обстеження вашого кота почнеться з огляду рота та зубів, ретельної пальпації черевної порожнини, прослуховування грудей і живота за допомогою стетоскопа, а також огляду анальної ділянки.

Іноді може знадобитися внутрішнє обстеження пальцем або огляд характеру залишків калу на термометрі після вимірювання температури.

Після цього можуть бути рекомендовані додаткові обстеження. Зазвичай починають із базових аналізів — дослідження сечі, біохімічного аналізу крові (включно з електролітами) та загального аналізу крові. Також можуть бути призначені спеціалізовані аналізи, зокрема вірусні тести на FeLV (вірус лейкемії котів — Feline Leukemia Virus) і FIV (вірус імунодефіциту котів — Feline Immunodeficiency Virus).

Для візуалізації внутрішньої роботи травного тракту може знадобитися діагностична візуалізація, така як ультразвукове дослідження або рентгенографія. У деяких випадках потрібні складніші методи — комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ). Нарешті, ендоскопія може бути призначена, якщо потрібно безпосередньо оглянути слизову оболонку травного тракту або взяти її зразок для біопсії.

Хвороби травного тракту

Існує довгий перелік захворювань, які можуть вражати систему травлення.

До інфекційних хвороб належать: котячий інфекційний ентерит, котячий коронавірус (FIP), вірус лейкемії котів (FeLV), вірус імунодефіциту котів (FIV) та інші. Мікроорганізми, які можуть викликати захворювання, включають такі бактерії, як сальмонела (Salmonella), кампілобактер (Campylobacter) та багато інших. До паразитів належать лямблії, інші інфекції, викликані найпростішими, а також різні види глистів.
До неінфекційних захворювань належать токсини, які подразнюють шлунково-кишковий тракт (наприклад, деякі садові рослини, деякі ліки для людини), обструкція сторонніми предметами (наприклад, волосяний кульки), інвагінація (вкладання ділянок кишківника одна в одну), неоплазія (пухлини будь-якої частини травного тракту), перфорація будь-якої ділянки травного тракту, харчова алергія або запальне захворювання кишківника (IBD), екзокринна недостатність підшлункової залози (нестача ферментів), вплив недостатності інших органів на травлення (печінкова недостатність, захворювання нирок), хвороби імунної системи та багато інших можливих станів.

Лікування

Проста, легко засвоювана дієта є першим кроком і виявляється корисною при більшості захворювань.

Лікування порушень травлення повністю залежить від їхньої основної причини. Кожне конкретне захворювання потребує специфічного підходу.

Загалом м’яка, легкозасвоювана дієта допомагає при більшості захворювань. Прикладом є комерційні так звані «дієти для травлення».
Гідратація важлива: коти з блюванням, діареєю або запорами часто зневоднені, і внутрішньовенне (в/в) введення рідини відіграє важливу роль у їх одужанні.
Залежно від основного захворювання можуть знадобитися антибіотики, протизапальні препарати, травні ферменти, протипаразитарні препарати.

Профілактика / Як підтримувати здоров’я травної системи кота

Має сенс робити кроки для підтримки оптимального травлення кота, а не чекати появи захворювання, перш ніж вживати заходів.

Обирайте високоякісну, легко засвоювану дієту.
Коти є облігатними хижаками (обов’язковими м’ясоїдними), але це не означає, що їм потрібна лише м’ясна дієта. Важливо обирати корм, який маркований як «повноцінний», щоб бути впевненим, що кіт отримує всі необхідні поживні речовини з їжі.
Якщо ви переходите на новий раціон для вашого кота, ви повинні вводити його поступово, протягом 3-4 днів, щоб дозволити травній системі адаптуватися до нього. Раптові зміни можуть викликати розлади травлення.
Завжди пропонуйте свіжу воду (наприклад, використовуйте котячий фонтан), щоб забезпечити оптимальне зволоження.
Регулярна протипаразитарна програма є частиною загального догляду за здоров’ям кота.
Підтримуйте загальний стан здоров’я кота, проходячи щорічні огляди у ветеринара, включно з вакцинаціями за потреби для захисту від вірусних інфекцій.