Як допомогти коту впоратися з горем

Поділіться Email Pinterest Linkedin Twitter Facebook

Як допомогти котам впоратися з горем

Втрата улюбленця — це тяжке випробування, яке часто болісно сприймає вся родина, зокрема і кіт, прив’язаний до померлого улюбленця чи опікуна.

Згідно з кількома дослідженнями та особистими розповідями власників, у котів, які втратили тварину чи людину, спостерігаються як позитивні, так і негативні реакції. Водночас є випадки, коли поведінка кота взагалі не змінюється. Це може засмучувати власника, однак, як і у людей, немає єдиного способу переживати втрату, тому важко передбачити, як саме почуватиметься ваш кіт після смерті близького для нього друга.

Якщо нещодавно ви втратили близьку людину чи улюбленця і помічаєте, що ваш кіт пригнічений або сумує через цю втрату, ця стаття саме для вас.

Чи відчувають коти горе?

Зображення сумного кота, який дивиться у вікно.

Якщо ваш кіт кульгає, не варто одразу припускати, що він удає. Спершу потрібно переконатися, що він справді не травмований.

За останні десятиліття досягнуто значного прогресу у вивченні когнітивних здібностей собак, проте дослідження котів у цьому напрямі поки що відстають. Водночас уже доведено, що коти формують справжні емоційні зв’язки зі своїми власниками та навіть з іншими видами.

Структура мозку кота свідчить, що він живе теперішнім моментом, не замислюючись над минулим і не плануючи майбутнє.

Попри те, що емоційний світ котів досить багатий, вони не здатні відчувати такі емоції, як ревнощі, провина, емпатія чи горе. Однак це не означає, що коти не переживають емоцій, пов’язаних зі стосунками. Відомо, що вони можуть сумувати за відсутнім господарем або твариною-компаньйоном, проявляючи помітні зміни у поведінці, спричинені роботою системи мотивації, пов’язаної з почуттями паніки й втрати.

Причини смутку у котів

Зображення сумного кота Каліко.

Однією з найпоширеніших причин смутку в котів є втрата близького товариша. Це може сильно засмутити кота, особливо якщо він став свідком смерті вдома.

Смуток виникає як реакція на раптове розлучення з кимось, до кого кіт був прив’язаний — людиною або твариною. Найпоширеніші причини такого стану включають:

1. Раптова смерть брата чи сестри через хворобу або нещасний випадок

Зображення сумного кота з виразними очима.

Зазвичай кошенята, які зростали разом, мають дуже тісний і міцний зв’язок, який неможливо відновити після раптової смерті одного з них через хворобу чи нещасний випадок. Кіт, що залишився, може протягом кількох тижнів шукати свого брата чи сестру та нявкати, наче кличе їх.

2. Переїзд кота-компаньйона в інший дім

Зображення кота в депресії.

Навіть коти, які живуть у багатокотячих домівках і мають конфлікти чи прояви агресії між собою, можуть сумувати після того, як одного з них віддали в інший дім. Був випадок, коли кішка відмовлялася користуватися спільним деревом для лазіння та протягом тижня обнюхувала всі кімнати й речі, що належали відсутньому коту, хоча їхні стосунки були напруженими.

3. Смерть улюбленця родини

Зображення сумного кота.

Смерть улюбленого собаки чи близького товариша може викликати глибокий смуток, особливо якщо кіт став свідком цієї події вдома. Деякі коти реагують на запах тіла померлої тварини страхом і уникають кімнати, де загинув їхній друг.

4. Втрата власника або опікуна

Зображення людини, яка втішає сумного кота.

Чи сумують коти за господарями? Досить часто звертаються з проханням допомогти прилаштувати котів, які втратили свого господаря через хворобу або тому, що опікун переїхав до будинку для літніх людей.

Коти переживають втрату лише тих, з ким були тісно пов’язані, тому після смерті чи відсутності близької людини вони часто уникають спілкування з іншими людьми, менше їдять і починають більше нявкати.

Пригнічений кіт також може страждати від розлуки та душевного болю, тому важливо якнайшвидше знайти для нього новий дім, де він отримає турботу й увагу.

5. Мама-кішка сумує через смерть кошенят або розлучення з ними

Мама-кішка сумує через смерть або розлуку своїх кошенят

Смерть кошенят є болючою не лише для власників, а й для кішки-матері. Вона може сумувати через втрату своїх малят або через передчасне розлучення з ними, тому важливо дозволити матері самостійно завершити процес відлучення від молока.

Відлучення має велике значення як для годування, так і для поведінкового розвитку кошенят, оскільки під час цього періоду формуються важливі навички виживання. Не завжди можна точно визначити причину ранньої смерті кошенят, однак необхідно зробити все можливе, щоб мати залишалася спокійною. Це допоможе зменшити її тривогу та страждання.

Ознаки та симптоми горя у котів

скорботний кіт лежить на ліжку

Переживання втрати в котів зазвичай проявляється у три етапи: занепокоєння, депресія та поступове прийняття.

Через самостійний характер котів багато хто дивується, дізнавшись, що вони здатні формувати глибокі й справжні емоційні зв’язки між собою. Навіть ті коти, які, здається, не дуже ладнали, можуть відчувати сильний стрес після розлуки.

Згідно зі спостереженнями власників і відгуками клієнтів, якщо кіт, що залишився, реагує на втрату, його поведінкові зміни зазвичай проходять три послідовні стадії:

1. Перша стадія — скорбота

Емоційна підтримка кота

Коти, які забезпечують емоційну підтримку, допомагають своїм господарям подолати тривогу, посттравматичний стрес, депресію та інші психічні проблеми.

На першій стадії скорботи кіт стає неспокійним, надмірно нявкає, ходить по дому в пошуках відсутньої людини чи тварини, виглядає у вікна та обнюхує кожну кімнату.

2. Другу стадію можна порівняти з депресією

Зображення кота в депресії.

На другій стадії кіт стає замкненим, впадає в депресію, багато спить і виглядає апатичним. Особливо чутливі коти можуть втрачати апетит і протягом кількох тижнів виглядати пригніченими, іноді потребуючи втручання ветеринара, щоб відновити звичний режим харчування.

3. Третя стадія — прийняття

Зображення на тему, пов’язану з котами та їхньою здатністю відчувати людські емоції.

Третя та фінальна стадія — це прийняття, яке часто супроводжується помітними змінами в характері. Дехто з котів стає дружнішим, більш прив’язаним і потребує більше уваги від власників, тоді як інші стають голоснішими та активнішими.

Як довго коти сумують за іншим котом?

Немає єдиного способу реагування на втрату. Деякі коти переживають пригнічений стан протягом днів, тижнів або навіть місяців, тоді як інші взагалі не проявляють ознак горя.

Як допомогти коту який сумує?

Існує кілька способів підтримати кота, який переживає втрату улюбленої людини або тварини. Насамперед варто:

1. Дотримуйтеся звичного розпорядку дня

Зображення жінки, яка цілує чорного кота.

Духовне значення чорного кота, що приходить у дім. Вважається, що наявність чорного кота вдома може захищати від темних чи злих духів.

Підтримуйте звичний розпорядок вашого кота якомога стабільніше, адже передбачуваність зараз особливо важлива. Не поспішайте прибирати ковдри, лежанки чи особисті речі померлого кота — дайте запаху зникнути природним шляхом.

Якщо кіт вибагливий у їжі, не змінюйте постійно його раціон, щоб не зробити його ще примхливішим. Можна підігрівати їжу або сидіти поруч під час прийому їжі, щоб підтримати кота.

2. Даруйте коту більше ніжної любові та уваги

Зображення з інструкціями щодо купання та сушіння кота.

Після купання обережно витріть кота теплим рушником.

Приділяйте вашому коту більше уваги, підтримки та турботи. Дозвольте йому самим ініціювати контакт, але не перевантажуйте його увагою, адже це може викликати тривогу при розлуці.

Співчувайте та розмовляйте з котом щодня, адже він відчуває ваші емоції. Легке розчісування також допомагає, якщо кіт любить грумінг. Нарешті, відверніть його увагу та збагачуйте середовище новими іграшками й ласощами, можливо під звук гри арфи, щоб заспокоїти його.

3. Застосуйте техніку дотиків Теллінгтон (Tellington Touch)

Зображення, яке підкреслює важливість читання мови тіла кота.

Вечорами, бажано перед сном, коли кіт спокійний, застосовуйте метод дотиків Теллінгтон. Методика була розроблена Ліндою Теллінгтон-Джонс у 1978 році як техніка взаємодії людини з твариною через дотик. Використані прийоми впливають на центральну нервову систему, сприяють розслабленню та можуть допомогти полегшити негативні емоції, пов’язані зі стресом і депресією.

4. Уникайте заміни померлого кота новим кошеням або котом

Зображення натякає на те, що коти дружать по сусідству.

Сум за близьким братом або сестрою з одного посліду може тривати довгий час, тому під час процесу горювання не варто знайомити кота з новим кошеням або котом. Ворожість до нового може бути дуже сильною, а емоційний зв’язок навряд чи буде таким самим міцним, як раніше.

Фактично, не заводьте іншого кота, щоб полегшити смуток, якщо ви самі емоційно не готові прийняти ще одного улюбленця.

5. Добавки, гомеопатія та/або медикаментозне лікування

Зображення з вітамінами для котів.

Оскільки сум може тривати довго, необхідно допомогти коту відпустити минуле та рухатися вперед за допомогою харчових добавок, гомеопатичних засобів або медикаментів. Обов’язково проконсультуйтеся з фахівцем-ветеринаром.

6. Приєднайтеся до групи підтримки для власників, які втратили улюбленців

Зображення жінки та її кота, які разом слухають музику.

Коли улюбленець помирає, біль, який відчувають його власники, так само сильний, як після втрати близького родича. Групи підтримки для власників, які втратили тварину, є надзвичайно цінними під час горювання, надаючи неупереджену допомогу та емоційну підтримку сім’ям після втрати дорогоцінного улюбленця.

Підсумок

Зображення, що ілюструє дресирування кота.

На жаль, улюбленці живуть значно менше за людей, і смерть є невід’ємною частиною життєвого циклу всіх істот. Її не можна уникнути, але можна шанувати, проявляючи розуміння та співчуття до нашого улюбленого кота.

Переглянути джерела
Для підтвердження тверджень у наших статтях Cats.com використовує високоякісні, надійні джерела, включаючи рецензовані дослідження. Цей вміст регулярно перевіряється та оновлюється на предмет точності. Відвідайте наш Про нас сторінку, щоб дізнатися про наші стандарти та зустрітися з нашою ветеринарною комісією.
  1. Аткінсон, Т. (2018). Практична поведінка котів. Воллінгфорд, Оксфордшир, Великобританія: CABI. Процитовано 5 листопада 2021

  2. Бредшоу, Дж. (2018). Нормальна поведінка котів і чому розвивається проблемна поведінка. Журнал котячої медицини та хірургії, 20, 411-421. Процитовано 6 листопада 2021

  3. Care, IC (2018, 26 вересня). Скорбота котів. (iCatCare, компілятор) Великобританія. Отримано 7 листопада 2021 року з https://icatcare.org/advice/feline-bereavement/

  4. Care, IC (2020, 15 вересня). Поглиблена поведінка котів для професіоналів ветеринара, модуль 4 Що я відчуваю і чи зі мною все гаразд? (ISFM, компілятор) Великобританія. Процитовано 9 листопада 2021

  5. Хіт, IR (2016). Поведінкове здоров'я та добробут котів. Сент-Луїс, Міссурі: Elsevier. Процитовано 6 листопада 2021

  6. Хіт, Дж. Б. (2005). Проблеми поведінки дрібних тварин. Філадельфія: Elsevier Saunders. Процитовано 8 листопада 2021

  7. Джессіка К. Вокер, NK (2016). Уявлення власників про поведінкову реакцію їх тварин на втрату тварини-компаньйона. МДПІ, 1-14. Процитовано 10 листопада 2021

Avatar photo

Меліна Грін, ISFM AdvCertFB, ISFM CertFN and CMT

Свою пристрасть допомагати тваринам Меліна виявила в дитинстві. Після роботи медсестрою у ветеринарній сфері вона зацікавилася котячою поведінкою, терапією тіла та енергетичною медициною. Меліна має значний досвід у вирішенні проблем поведінки та дресирування котів, а також має високий досвід у виходженні та реабілітації улюблених домашніх тварин своїх клієнтів. Вона вважає, що комплексний підхід, який враховує як вихованця, так і опікуна, є найкращим способом покращити здоров’я та загальне самопочуття вихованця. Меліна є гордим засновником і директором Pet Nurture, унікального мобільного оздоровчого центру для тварин, що спеціалізується на котах, у Сіднеї, Австралія.