Як доглядати за дикими котами

Дикі коти — це ті, що живуть надворі й майже не контактують із людьми. Вони не соціалізовані, тому зазвичай уникають людей або реагують на них страхом чи агресією.

Хоча дикі коти можуть жити поодинці або парами, вони часто утворюють колонії — групи котів, які мешкають разом просто неба або поблизу житлових будинків, підприємств чи закинутих споруд.

Коти, що живуть у таких колоніях, часто мають недостатню вагу, страждають на різні хвороби й розмножуються дуже швидко, що збільшує чисельність колонії та погіршує умови життя тварин.

Читайте також: У чому різниця між безпритульним і диким котом?

Колонії диких котів можуть створювати незручності для людей, що мешкають поруч. Це може бути пов’язано з міченням території сечею, гучними бійками або шлюбними іграми, появою хворих чи загиблих котів, а також з тим, що коти полюють на місцевих птахів та іншу живність. Крім того, такі колонії часто стають осередками бліх, кліщів та інших паразитів, які можуть переносити захворювання на дворових котів, домашніх тварин і навіть людей.

Як би їх не називали — дикі, безпритульні, вуличні, дворові чи громадські коти — коти, що живуть просто неба, почуваються здоровішими й щасливішими, коли люди допомагають їм вижити. Любителі котів часто помічають таких тварин і прагнуть підтримати їх.

Якщо ви теж хочете допомогти, можна присвятити трохи часу догляду за колонією. Це принесе користь і самим котам, і людям, які живуть поруч.

Способи допомоги диким котам

Диких кошенят можна успішно соціалізувати та прилаштувати в домівки, якщо їх забрати достатньо рано.

Якщо ви знаєте про дикого кота або колонію вуличних котів у вашому районі, ви можете допомогти їм доглядом. Доброзичливі опікуни можуть забезпечити тварин їжею та водою, надати додатковий притулок, особливо взимку, стежити за чистотою території та сприяти проведенню програм вилов – стерилізація– повернення, щоб контролювати чисельність колонії.

Доглядати за одним чи двома котами, які живуть поблизу вашого будинку, досить просто. Проте опікування великою колонією потребує більше часу й зусиль. Декілька національних організацій із захисту тварин надають підтримку людям, які допомагають диким котам.

1. Вилов – стерилізація – повернення

Програма вилову, стерилізації та повернення — це гуманний спосіб контролювати чисельність колонії та зменшувати перенаселення котів.

Одним із найважливіших аспектів догляду за колонією диких котів є участь у проведенні програми вилову – стерилізації – повернення (ВСП). Ця програма передбачає гуманний вилов котів, доставлення їх до ветеринара для стерилізації або кастрації (а також вакцинації, дегельмінтизації чи іншого лікування), після чого котів повертають у колонію.

Рекомендуємо переглянути детальне відео ветеринарки Сари Вутен «Правда про стерилізацію та кастрацію котів: повний посібник».

Цей важливий крок гарантує, що коти більше не зможуть розмножуватися і збільшувати кількість безпритульних тварин. Програма ВСП корисна навіть для диких котів, які живуть поодинці, адже під час пошуку партнера вони можуть далеко мігрувати. Диких кошенят також можна відловити, вакцинувати, стерилізувати чи каструвати, поступово привчити до людей і прилаштувати в домівки, якщо їх упіймати достатньо рано, поки не завершився період соціалізації.

Програма ВСП є відносно новим підходом до догляду за безпритульними котами. У минулому таких котів зазвичай просто відловлювали й присипляли, оскільки вони надто дикі, щоб стати домашніми. Проте ВСП є набагато гуманнішим методом, ніж евтаназія.

Вона допомагає зменшити чисельність диких котів завдяки стерилізації, водночас дозволяючи їм прожити природне життя. Місцеві притулки, служби з контролю тварин або волонтерські організації часто підтримують програми ВСП, надаючи гуманні пастки та безплатні або недорогі послуги зі стерилізації й кастрації для відловлених котів.

2. Забезпечення диких котів їжею та водою

Годуйте колонію в запланований час і збирайте залишки їжі, щоб не привабити комах і диких тварин.

Хоча дикі коти здатні самостійно добувати їжу, регулярне годування допомагає підтримувати їхнє здоров’я та зменшує небажану поведінку, наприклад риття у сміттєвих баках чи полювання на птахів, білок та іншу живність.

Не залишайте корм постійно, адже він швидко приваблює мурах, інших комах і навіть єнотів. Краще годуйте котів у визначений час, вранці та ввечері. Якщо колонія велика, облаштуйте “харчові станції” та давайте стільки корму, скільки тварини можуть з’їсти приблизно за 15–20 хвилин. З часом ви зможете визначити оптимальну кількість їжі для всієї групи. Через пів години обов’язково приберіть усі залишки.

и можете годувати котів консервованим або вологим кормом. Вологий корм є поживнішим, містить більше білка та додаткову вологу. Сухий корм дешевший і не так швидко псується, якщо його не з’їли одразу. Якщо ви доглядаєте велику колонію, попросіть друзів, родичів або сусідів допомогти з пожертвами корму, щоб зменшити витрати.

Миски з водою слід оновлювати двічі на день, щоб у котів завжди була свіжа й чиста вода. Взимку наливайте теплу воду або використовуйте підігрівальні миски, щоб вода не замерзала. Alley Cat Allies пропонує тут поради щодо догляду за вуличними котами взимку.

3. Надання притулку диким котам

Для підстилки у котячому притулку рекомендують солому, оскільки вона зберігає тепло і залишається сухою навіть у вологих умовах.

Диким котам, які живуть просто неба, корисний притулок, що забезпечує тінь улітку, тепло взимку та захист від дощу, вітру і снігу.

Притулки для котів можна виготовляти з дерева або використати інші підручні матеріали, наприклад великі пластикові контейнери, перевернуті догори дном з вирізаним боковим отвором для входу. Усередині таких притулків як підстилку рекомендують використовувати солому, адже вона зберігає тепло і залишається сухою навіть у вологу погоду.

4. Спостереження за дикими котами

Під час стерилізації або кастрації ветеринар обрізає кінчик одного вуха, щоб люди знали, що кіт уже стерилізований.

Стежте за окремими котами, щоб мати змогу допомогти, якщо вони захворіють або отримають травму. Це корисно не лише для окремої тварини, а й для всієї колонії, особливо коли з’являються інфекційні хвороби.

Деякі опікуни колоній ведуть журнал, де описують кожного кота: фізичний опис або фото, стать (самець чи самка), чи стерилізований він, минулі травми або хвороби та будь-які проблеми зі здоров’ям.

Якщо коту потрібна допомога, звертайтеся до ветеринара, який може призначити лікування або порадити відловити кота і доставити його на медичну процедуру.

Покращення якості життя диких котів

Надання базового догляду диким котам підвищує їхню якість життя і запобігає тому, щоб вони стали проблемою для суспільства.

Догляд за дикими котами є гуманним і корисним як для самих котів, так і для вашої спільноти. Коли коти живуть у контрольованій колонії, небажана поведінка трапляється рідше, і вони можуть мирніше співіснувати з людьми, що живуть поруч. Опікуни допомагають котам жити довше та здоровіше.

За оцінками ASPCA (Американське товариство запобігання жорстокому поводженню з тваринами), дикі коти, що живуть самостійно без догляду, мають середню тривалість життя лише 2 роки, тоді як коти під опікою людини можуть прожити до 10 років.