10 поширених проблем поведінки котів, про які варто знати

Кішки — чудові компаньйони, які приносять багато радості в наше життя. Вони дуже розумні й зберігають чимало рис дикої природи своїх предків. Тож не дивно, що коти — складні істоти. У сучасних умовах, коли вони живуть поруч із людьми та іншими котами, у них можуть виникати поведінкові проблеми.

У цій статті ми розглянемо найпоширеніші з них. Але спочатку поговорімо про нормальну поведінку котів!

Нормальна поведінка кота

Перш ніж говорити про найпоширеніші поведінкові проблеми у котів, давайте визначимо, що є нормальною поведінкою котів.

Нижче ми розглянемо типові поведінкові проблеми, але перед цим важливо коротко поговорити про нормальну поведінку котів. Це необхідно, тому що багато дій, які ми сприймаємо як проблему, насправді є природними для котів.

Для котів нормально дряпати поверхні, мітити територію (розбризкуванням сечі, залишенням фекалій або запаховими мітками), полювати та проявляти агресію до незнайомих котів, а іноді й страх перед людьми.

Звісно, навіть розуміючи, що така поведінка може бути нормальною, не всі її прояви доречні в домашніх умовах. Наприклад, сліди сечі на стінах або подряпані меблі — це не те, що хочеться заохочувати у котів, які живуть у домі.

Наше завдання — знайти спосіб співіснувати з кішкою так, щоб комфортно було і вам, і їй, водночас поважаючи її природну поведінку. Нижче ми наведемо поради, як досягти цього.

Поширені проблеми поведінки котів

1. Подряпини меблів

Небажані подряпини є однією з найпоширеніших проблемних форм поведінки котів.

Однією з найпоширеніших проблем, про яку говорять власники, є те, що їхній кіт дряпає речі в домі. Зазвичай це штори, дивани, крісла чи килими. З часом такі подряпини можуть суттєво пошкодити меблі, а також негативно вплинути на стосунки між людиною та котом.

Водночас важливо пам’ятати: навіть якщо ваш улюбленець подряпав новий диван, це природна поведінка. Коти дряпають поверхні, щоб сточувати кігті, а також залишати на предметах феромони зі своїх лап. Це один зі способів запахового маркування, який допомагає їм почуватися безпечніше у власному домі. Крім того, подряпини слугують і візуальним сигналом для інших котів про те, що ця територія вже зайнята.

Хоча дряпання є природною поведінкою, ми, звісно, хочемо захистити меблі від гострих кігтів. Це можна зробити, запропонувавши кішці відповідні альтернативи. У домі варто розмістити кілька дряпок, бажано біля входів і виходів.

Рекомендується використовувати як вертикальні, так і горизонтальні дряпки. Вертикальні стовпчики мають бути достатньо високими, щоб кішка могла майже повністю витягнутися, дістаючи лапами до верху. Якщо вони нижчі — кішка, швидше за все, не буде ними користуватися.

Якщо виникають труднощі з привчанням до дряпок, можна скористатися феромонними засобами (наприклад, Feliway), щоб заохотити таку поведінку. Для цього можна зробити невеликі подряпини на стовпчику (наприклад, гвинтом), а потім нанести на них трохи феромонного розчину. Також використання котячої м’яти на дряпках може допомогти привернути увагу кішки.

2. Не користування лотком

Мабуть, найжахливіша з усіх небажаних котячих поведінок – вихід за межі лотка може створити сильний стрес у домі.

Ще однією поширеною поведінковою проблемою є відмова кота користуватися лотком, або так зване неналежне випорожнення. У таких випадках кішка може мочитися чи випорожнюватися (або й те, й інше) в різних місцях по дому. Часто це відбувається на взутті, постільній білизні, одязі або навіть у душі чи ванні. Всупереч поширеній думці, кіт робить це не «назло» вам. Зазвичай це сигнал, що його щось не влаштовує у власному туалеті.

Кішки дуже охайні тварини, і найменша річ може відштовхнути їх від лотка. Серед поширених проблем:

• Лоток занадто малий
• Використовується наповнювач, який кішці не подобається
• Лоток розташований у шумному місці з активним рухом людей
• Недостатня кількість лотків — потрібно 1 на кожну кішку плюс ще 1
• Закритий або відкритий лоток — деякі коти віддають перевагу відкритим
• Лоток розміщений у важкодоступному місці — він має бути на кожному поверсі та
• легко доступний, особливо для котів із проблемами рухливості

Якщо ваш кіт раптом пісяє або гадить по дому, є причина. Ви повинні запланувати їх огляд у свого ветеринара, щоб переконатися, що немає основної медичної причини, наприклад інфекції сечовивідних шляхів. Якщо немає медичної причини, щоб пояснити це, перевірте ситуацію з лотком і подивіться, чи є причина, чому ваш кіт буде незадоволений цим.

3. Розпилення сечі

Найчастіше серед некастрованих котів спрей є територіальною поведінкою.

Коти природно мітять свою територію в дикій природі, роблячи це шляхом розпилення сечі. Таке розпилення відрізняється від звичайного сечовипускання: об’єм сечі значно менший, але вона більш концентрована. Зазвичай це відбувається на стінах або інших вертикальних поверхнях.

Сеча при цьому містить феромони, які слугують хімічними сигналами для інших котів. Так коти позначають свою територію та дають зрозуміти іншим, що це їхнє місце.

Хоча це природна поведінка для котів, ми, звісно, не хочемо, щоб вони мітяли територію сечею в домі. Якщо кішка почувається в безпеці, ймовірність такої поведінки значно менша. Щоб знизити ризик, важливо стерилізувати або каструвати тварин, оскільки це частіше трапляється у нестерилізованих котів.

Стрес також може провокувати таку поведінку. Якщо ваша кішка раптово почала мітити територію, попри те що вона стерилізована, варто перевірити, чи немає факторів стресу. Це може бути, наприклад, поява дитини в родині або нового кота поруч чи в домі.

Якщо кішка відчуває стрес, переконайтеся, що вона має достатньо ресурсів. До них належать лотки, дряпки, лежанки, місця для схованок, а також доступ до їжі та води. Також можна використовувати синтетичні феромонні дифузори (наприклад, Feliway), щоб зменшити стрес і допомогти кішці почуватися спокійніше.

4. Агресія між котами

Агресія між кількома котами є дуже поширеною проблемою поведінки.

Отже, ви принесли нове кошеня додому до свого дорослого кота, і у відповідь з’явилося багато шипіння та плювання. Ваш кіт поводиться агресивно щодо кошеняти — чому так?

Як уже згадувалося, агресія між котами є природною в дикій природі. Предки домашніх котів були поодинокими мисливцями й жили самі по собі. Вони контактували з іншими котами переважно лише під час розмноження. У диких колоніях самки можуть залишатися разом і спільно доглядати потомство, тоді як самці зазвичай відокремлюються, досягнувши дорослого віку.

У домашніх умовах коти можуть мирно співіснувати й навіть ставати компаньйонами. Ймовірність цього вища, якщо вони стерилізовані та живуть разом із раннього віку (а ще краще — якщо це брати й сестри). Знайомство дорослих котів може бути складнішим, але це цілком можливо.

Знайомити нового кота з тим, що вже живе в домі, потрібно ДУЖЕ поступово. Протягом перших кількох тижнів їх не варто залишати разом без контролю — потрібен період адаптації. У цей час використовують такі методи, як обмін запахами та можливість бачити одне одного через скляні двері або щілину. Важливо не допускати тривалих негативних контактів.

Наприклад, якщо під час знайомства через двері один кіт намагається вдарити іншого або шипить, варто припинити контакт. Розділіть їх і спробуйте знову іншим днем. Якщо поспішити й форсувати процес, це може призвести до формування стійких негативних стосунків, які потім буде складно виправити.

Також важливо забезпечити достатню кількість ресурсів і за потреби використовувати синтетичні феромонні дифузори.

5. Овергрумінг

Кішки витрачають багато часу на догляд, але надмірний догляд може бути ознакою глибинних проблем.

Надмірний догляд за шерстю — поширена поведінкова проблема. По суті, це ситуація, коли кішка занадто багато часу витрачає на вилизування та навіть висмикує шерсть. У результаті з’являються ділянки облисіння (ніби «поїдені міллю»), особливо на животі та задніх лапах.

Такий стан може бути пов’язаний зі стресом і часто має прихований компонент шкірної алергії. Кішку з подібною проблемою обов’язково слід показати ветеринару, щоб виключити інші поширені причини, такі як паразити, алергії або стригучий лишай. Якщо алергія відіграє роль, ветеринар може призначити відповідне лікування.

Також важливо перевірити можливі джерела стресу. Спробуйте усунути потенційні стресові фактори, забезпечте кішці достатню кількість ресурсів і за потреби використовуйте синтетичний феромонний дифузор. Використання нашийників або «коміра» без ветеринарного лікування не рекомендується, оскільки це не усуває причину проблеми.

6. Надмірна вокалізація

Ваш кіт кричить всю ніч? Надмірне нявкання є ще однією з найпоширеніших проблем поведінки котів.

Власники часто помічають, що їхні коти виють або надмірно нявкають уночі. Це може бути пов’язано з тим, що коти є сутінковими тваринами — вони найбільш активні на світанку та в сутінках, коли зазвичай полюють. У такі моменти кішка може прагнути вийти надвір, якщо має доступ до вулиці.

Молоді нестерилізовані коти можуть голосно нявкати, шукаючи партнера. У цьому випадку проблему зазвичай вирішує стерилізація. У літніх котів надмірна вокалізація може бути пов’язана з такими захворюваннями, як гіпертонія (підвищений артеріальний тиск) або гіпертиреоз (підвищена активність щитоподібної залози). Якщо ваша старша кішка раптово почала так поводитися, варто звернутися до ветеринара для обстеження.

7. Нічна гіперактивність

Хоча котам властиво бути активними, коли ви лягаєте спати, нічна активність може не дати вам спати.

Подібно до надмірної вокалізації, нічна гіперактивність може мати кілька причин. Коти — сутінкові тварини, тобто вони найбільш активні вночі (особливо на світанку та в сутінках), тому ваш улюбленець може влаштовувати нічні «забіги».

Це нормальна поведінка, але зрозуміло, що вона може заважати вам спати. Щоб зайняти кішку вночі, варто забезпечити її достатньою кількістю іграшок, особливо інтерактивних, а також використовувати годівниці-головоломки, які допоможуть її розважити.

8. Груба гра

Грати з котом — це чудова розвага та корисна звичка, але що робити, якщо кіт занадто грубий?

Часто власники кошенят приходять на вакцинацію з покусаними та подряпаними руками. Це трапляється, коли кошенята занадто захоплюються грою й сприймають руки або ноги господаря як іграшки. Кусання — поширена проблема, і хоча спочатку це може здаватися нешкідливим, із віком кішки воно стає значно болючішим і небезпечнішим.

Є кілька порад, які можуть допомогти в цьому.

• НІКОЛИ не дозволяйте кошеняті гратися з вашими пальцями рук або ніг.
• Якщо кошеня атакує ваші руки чи ноги, не дозволяйте цьому продовжуватися і скажіть «ой».
• Використовуйте іграшки на вудці або палиці. Вони створюють дистанцію між рукою та іграшкою і допомагають кошеняті розрізняти їх.
• Якщо кошеня надто збуджується і починає кусатися чи дряпатися, одразу припиніть гру.
• Не карайте кошеня і не зліться — воно не розуміє, що завдає болю, і не робить цього навмисно.

9. Агресія по відношенню до людей

У деяких котів розвивається агресивна або захисна реакція на людей.

Поширеною поведінковою проблемою є агресія щодо людей. Вона може бути спрямована на всіх або лише на окремих людей, інколи навіть на одну конкретну людину. Це серйозна проблема, адже укуси котів можуть призводити до інфекцій.

Агресія до людей може проявлятися по-різному. Часто вона пов’язана з недостатньою соціалізацією в ранньому віці, через що кіт стає боязким і може реагувати агресивно, сприймаючи людей як загрозу.

Інший варіант — агресія під час гри, коли кіт кусає господарів. Це зазвичай результат того, що в дитинстві кошеняті дозволяли кусатися під час ігор і не коригували цю поведінку. У результаті кіт звикає кусатися або дряпатися, особливо під час гри, сприймаючи це як норму.

Коти можуть проявляти агресію, якщо мали негативний або травматичний досвід взаємодії з людьми, інколи навіть лише з однією конкретною людиною. Це може призводити до страху та захисної реакції під час контакту з такими людьми.

Агресія щодо людей є серйозною проблемою, особливо якщо в домі є діти або люди з ослабленим імунітетом. Кішку з подібною поведінкою слід обстежити у ветеринара, щоб виключити можливі проблеми зі здоров’ям, а також звернутися за консультацією до фахівця з поведінки котів.

Читайте також: Як боротися з харчовою агресією у котів

10. Страх/тривога

Ще одним поширеним занепокоєнням котів є страх.

Усі коти різні: одні впевнені й сміливі, інші — більш полохливі та нервові. Це може бути пов’язано з їхнім характером, який частково визначається генетикою (тобто особливостями батьків). Деякі коти стають тривожними через відсутність ранньої позитивної соціалізації з людьми в період кошеняти. У результаті вони можуть уникати контакту й боятися людей.

Коти також можуть відчувати страх після негативного досвіду взаємодії з людьми. Інколи причиною тривожності стають зміни в домі — наприклад, поява дитини, нової кішки або собаки.

Якщо ваша кішка завжди була полохливою, це може бути рисою її характеру. У такому разі важливо забезпечити їй достатню кількість ресурсів і за потреби використовувати синтетичні феромонні дифузори. Якщо ж така поведінка з’явилася нещодавно, варто визначити можливі джерела стресу та звернутися до ветеринара, щоб виключити проблеми зі здоров’ям.

Як допомогти кішкам з проблемами поведінки

Проблеми з поведінкою котів можна вирішити за допомогою збагачення навколишнього середовища та іншими засобами.

Незалежно від конкретної поведінкової проблеми, це зазвичай означає одне — ваша кішка чимось незадоволена у своєму середовищі. Це можуть бути проблеми з лотком, нестача дряпок або наявність стресових факторів у домі.

Щоб впоратися з будь-якою поведінковою проблемою, спочатку важливо виключити медичні причини. Далі слід визначити та усунути джерела стресу, забезпечити кішці достатню кількість ресурсів і за потреби використовувати синтетичні феромонні дифузори. Ці кроки часто значно покращують ситуацію. Якщо ж проблема не зникає, варто звернутися до ветеринара або фахівця з поведінки котів.

Як не допомагати котам у поведінкових проблемах

Окрім способів допомогти коту з поведінковими проблемами, існує багато поширених реакцій, які просто неприйнятні чи корисні.

Коти, які демонструють поведінкові проблеми, потребують терпіння та розуміння. Такою поведінкою вони сигналізують, що щось не так, і це має стати приводом звернути увагу та вжити заходів.

Водночас є речі, які точно не допоможуть: крики, фізичні покарання, використання пульверизатора з водою або будь-які інші методи, що викликають у кішки зайвий стрес і страждання.

Не ігноруйте поведінкові проблеми — часто існує відносно просте рішення. Зверніться за порадою до ветеринара або фахівця з поведінки котів.

Читайте також: Чому коти перекидають речі?