Чому кіт чхає: причини та лікування

Чхання — це рефлекс, властивий усім тваринам, які мають ніс. Періодичне чхання — цілком нормальне явище, яке допомагає коту очищати носові проходи від пилу чи дрібних подразників. Однак повторюване, часте чхання ніколи не є нормою. У цій статті розглянемо основні причини, чому кіт може чхати, та як має діяти власник у таких випадках.

Що таке чхання?

Усі знають, що таке чхання, але чітке визначення допомагає краще зрозуміти, що саме відбувається.

Чхання — це рефлекс, тобто мимовільна реакція організму у відповідь на подразнення слизової оболонки носових ходів. Воно не контролюється свідомо — кіт не може чхати за бажанням. Рефлекс починається з повільного вдиху, після чого слідує різкий, потужний видих через ніс.

Під час цього сильного повітряного потоку з носової порожнини викидаються дрібні частинки пилу, шерсті, пилку чи інших подразників.

Причини котячого чхання

Чхання — звичайний захисний рефлекс, що виникає з різних причин. Часте чхання у кота може бути пов’язане з вірусами, інфекціями, подразниками чи іншими проблемами зі здоров’ям.

Все, що подразнює слизову оболонку носа, може викликати чхання. Розгляньмо кілька найпоширеніших причин.

Віруси

Вірус котячого герпесу (FHV) та каліцівірус (FCV) — найпоширеніші збудники інфекції верхніх дихальних шляхів (URI) котів (відомі в розмовній мові як «котячий грип»). Вони є однією з найчастіших причин чхання у котів.

Якщо чхання викликане вірусом, зазвичай воно супроводжується іншими симптомами вірусної інфекції (такими як втрата апетиту та виділення носа та очей, а також кон’юнктивітом).

Інші віруси, такі як вірус лейкозу котів (FeLV) і вірус котячого імунодефіциту (FIV), можуть спричиняти широкий спектр захворювань, у тому числі респіраторні симптоми та чхання.

Інфекції

Деякі бактерії, такі як бордетела бронхісептика (Bordetella bronchiseptica), мікоплазма (Mycoplasma) та хламідія (Chlamydia), іноді можуть спричиняти чхання у котів, особливо якщо імунітет ослаблений або є супутні вірусні інфекції. У певних регіонах, зокрема в Північній Америці, іноді зустрічаються грибкові інфекції, такі як криптококоз (Cryptococcus), які можуть уражати носову порожнину кота та спричиняти чхання. Паразитарні інфекції зустрічаються рідко, але в окремих випадках паразити можуть подразнювати слизову оболонку носа, що також призводить до чхання.

Алергії та подразники

Алергія на бліх — одна з найпоширеніших причин подразнення шкіри та висмикування шерсті у котів.

Подразники в повітрі, як-от аерозольні дезодоранти, пилок, побутовий пил чи сигаретний дим, іноді можуть викликати чхання. У деяких випадках кіт чхає у відповідь на алергічну реакцію на частинки в повітрі.

Читайте також: Алергія у котів: причини, симптоми та лікування

Сторонні тіла — ще одна поширена причина чхання у котів. Травинка або інший дрібний предмет, який кіт міг випадково вдихнути чи проковтнути (а потім частково відригнути), може подразнити носову порожнину та спричинити раптовий напад чхання.

Інші причини

Чхання також може бути пов’язане з іншими захворюваннями, зокрема:

• Назофарингеальні поліпи — запальні, бородавчасті новоутворення, які можуть формуватися на слизовій оболонці носоглотки або носової порожнини, спричиняючи місцеве подразнення та чхання
• Пухлини носової порожнини — рідкісна, але серйозна причина, яка частіше спостерігається у дорослих, особливо літніх котів
• Абсцеси коренів верхніх зубів, зокрема на верхній щелепі, можуть прориватися в носову порожнину, викликаючи подразнення, чхання, слинотечу та біль у ротовій порожнині.
• Вроджені аномалії, такі як розщеплення піднебіння, трапляються рідко, але можуть бути причиною чхання у кошенят і молодих котів.
• Ідіопатичний лімфоцитарно-плазмоцитарний риніт — форма хронічного запалення слизової оболонки носа, що виникає з невідомих причин і, ймовірно, має імунологічну природу.

Чому мій кіт чхає?

Котяче чхання може бути спричинене різними чинниками — вірусами, інфекціями, подразниками та іншими проблемами. Але як зрозуміти, чому саме ваш кіт чхає? У більшості випадків для встановлення причини знадобиться допомога ветеринара.

Як уже згадувалося, існує чимало причин, які можуть викликати чхання у котів. Щоб з’ясувати конкретну причину у вашого кота, іноді необхідно провести низку діагностичних досліджень.

1. Анамнез

На першому етапі обстеження ветеринар поставить вам питання щодо стану здоров’я та історії вашого кота. До таких питань можуть належати:

• Як часто ваш кіт чхає? Час від часу коти чхають – це нормально, як і для людей.
• Як довго триває чхання?
• Чи супроводжуються симптоми вашого кота додатковими проявами, як-от хрипи, кашель чи іншими раніше описаними ознаками?
• Чи є у вашого кота інші проблеми зі здоров’ям?
• Скільки років вашому коту? (Деякі причини частіше зустрічаються у кошенят, інші — у літніх котів)
• Чи змінилося щось в оточенні кота? Наприклад, нові мийні засоби, парфуми, меблі, квіти, котячий туалет або лоток, зволожувач повітря чи інші потенційні подразники або алергени?
• Чи проводить кіт час на вулиці? (Наприклад, травинка може бути ймовірнішою причиною.)
• Чи вакцинований кіт проти котячого герпесвірусу (FHV) та каліцівірусу (FCV)?
• Чи проходив кіт нещодавно ветеринарний огляд, зокрема стоматологічний?
• Чи є ознаки захворювання зубів, такі як неприємний запах з рота, слинотеча або біль у роті?
• Чи регулярно ви обробляєте свого кота від паразитів?
• Чи мав ваш кіт контакт з іншими котами, наприклад у розпліднику
• Чи є у вашого кота інші ознаки нездужання, наприклад, нахил голови? (Це може спостерігатися при поліпах носоглотки)
• Чи є у вашого кота виділення з носа, тобто чи є нежить? Якщо так, то якої вони природи? Колір і консистенція виділень можуть допомогти визначити причину проблеми. Наприклад, виділення з відтінком крові можуть свідчити про серйознішу інфекцію або навіть пухлину носа. Іноді виділення спочатку прозорі, але можуть ставати непрозорими, жовтими, зеленими або коричневими залежно від наявності бактеріальних інфекцій.

2. Фізичне обстеження

Після ретельного збору анамнезу ветеринар проведе повний клінічний огляд: огляне кота, виміряє температуру тіла, прослухає грудну клітку стетоскопом і перевірить стан голови, ротової порожнини та носа.

Іноді під час огляду вдається виявити фізичну причину — наприклад, у передній частині носа може бути помітний кінчик травинки.

3. Діагностична візуалізація

Можуть бути зроблені рентгенівські знімки черепа та носової порожнини, які можуть допомогти діагностувати такі проблеми, як пухлини носа або зубні абсцеси. Якщо необхідна більш детальна візуалізація, ветеринар може рекомендувати додаткові методи обстеження, наприклад КТ (комп’ютерну томографію) або МРТ (магнітно-резонансну томографію).

4. Зразки крові

Стандартне лабораторне обстеження з використанням біохімічного аналізу та загального аналізу крові (гематології) може бути проведене для отримання базової інформації про загальний стан здоров’я вашого кота.

5. Риноскопія

Сильний запор може призвести до накопичення калових мас, що добре видно на рентгенівському знімку.

Для прямого огляду слизової оболонки носової порожнини вашого кота можуть використовуватися жорсткі або гнучкі ендоскопи.

6. Біопсія

Можна взяти зразок носових виділень або біопсію тканини слизової оболонки носа для лабораторного дослідження. Крім того, можливе взяття мазків для виявлення бактерій і/або вірусів.

Лікування чхання у котів

Хоча в більшості випадків чхання у котів є нешкідливим і не потребує втручання, іноді воно свідчить про наявність проблеми, яку необхідно лікувати.

Подальші дії залежать від основної причини — саме тому важливо встановити точний діагноз. Можливі методи лікування включають:

• Усунення сторонніх тіл, які спричиняють подразнення
• Хірургічне видалення поліпів носоглотки
• Антибіотикотерапія для боротьби з бактеріальними інфекціями
• Протигрибкові засоби при грибкових захворюваннях
• Протипаразитарне лікування у разі паразитарної інвазії
• Протизапальні засоби при певних запальних захворюваннях, зокрема ідіопатичному лімфоцитарному плазмоцитарному риніті.
• Хірургічне втручання і/або хімієтерапія при деяких пухлинах носової порожнини

Висновок

Якщо ваш кіт почав чхати частіше, ніж зазвичай, варто якнайшвидше звернутися до ветеринара для детального обстеження. Це допоможе вчасно виявити причину та забезпечити належну ветеринарну допомогу й лікування на ранньому етапі.