Кровотеча з рота у кота: причини, лікування та профілактика

Побачити кров у кішки з рота може бути дуже тривожно для власників. Причин цьому може бути кілька: деякі менш серйозні, наприклад інфекції або захворювання зубів, а інші — більш небезпечні, зокрема онкологічні процеси. У цій статті ми розглянемо найпоширеніші причини, способи їх розпізнавання, варіанти лікування, а також відповіді на поширені запитання.

Котяча кровотеча з рота: на що звернути увагу

Якщо у кішки спостерігається кровотеча з рота, це може проявлятися по-різному. Нижче наведено деякі ознаки, які ви можете помітити:

• Кров на шерсті навколо рота
• Слина навколо рота з рожевим або червонуватим відтінком
• Краплі крові на підлозі або в місці, де кішка спить
• Кров або плями на іграшках
• Кров або сліди на їжі, мисках для їжі чи води

Можливі причини кровотечі з рота кота

Гінгівіт/стоматит

Гінгівіт — це запалення ясен. Стоматит — це термін, який використовують, коли запалення охоплює інші ділянки ротової порожнини, зокрема внутрішню поверхню щік, піднебіння, м’яке піднебіння та початкову частину горла. Якщо у кішки спостерігається виражене запалення як ясен, так і інших частин ротової порожнини, такий стан називають гінгівостоматитом.

Запалення, що призводить до гінгівостоматиту, у деяких випадках може бути настільки вираженим, що подразнені або виразкові тканини починають кровоточити. Особливо це помітно, коли кішка їсть щось тверде, наприклад сухий корм, або гризе іграшки.

Існує багато можливих причин гінгівостоматиту. Серед найпоширеніших — захворювання зубів і пародонту, вірусні інфекції (зокрема вірус котячого лейкозу, вірус котячого імунодефіциту, котячий герпесвірус і каліцівірус), порушення імунної системи, а також бактеріальні чи грибкові інфекції і травми.

Гінгівостоматит може бути пов’язаний із резорбтивними ураженнями зубів у кішок (FORLs) — це дефекти, які розвиваються на зубах і поступово призводять до їх руйнування. Такі ураження є болючими і можуть супроводжуватися кровотечею.

Визначити, чи є у кішки гінгівіт або стоматит, буває складно, особливо якщо вона не дозволяє оглянути ротову порожнину. Серед можливих симптомів — трясіння головою, намагання лапою доторкнутися до рота, труднощі під час їжі або випадання корму з рота, удари лапою по мисці з їжею, а також зміни в поведінці, такі як млявість і дратівливість. Клацання зубами може свідчити про біль у ротовій порожнині — у відповідь на подразнення, наприклад виразку чи рану, кішка може почати помітно тремтіти або стукати зубами.

Рани та травми

Будь-яке ушкодження, що призводить до подряпин або порізів у ротовій порожнині, може викликати кровотечу. Травми морди або рота можуть спричинити сколи чи інші пошкодження зубів. У разі тупої травми гострі зуби кішки можуть поранити внутрішню поверхню щоки або призвести до прикушування язика, що також може стати причиною кровотечі.

Травми також можуть включати опіки. Кішки, які мають звичку гризти електричні дроти, можуть отримати серйозний електричний опік у ротовій порожнині, якщо прогризуть ізоляцію.

Кішки, що мають доступ до вулиці, більш схильні до травм, зокрема через падіння або укуси інших тварин. Водночас не варто забувати і про небезпеки в домі — такі як електричні дроти, падіння з висоти чи гострі предмети, які можуть становити загрозу для кішки.

Сторонні предмети

Подібно до травм, сторонні предмети, що потрапляють у ротову порожнину, також можуть спричиняти кровотечу. Це можуть бути, наприклад, швейні голки чи шпильки, які часто приваблюють кішок, особливо якщо вони мають доступ до місць для рукоділля. Іншими небезпечними предметами можуть бути металеві деталі, такі як гвинти, гострі шматки пластику, уламки скла або кераміки.

У багатьох випадках кішка, в якої в роті застряг сторонній предмет, поводиться дуже незвично. Вона може робити неприродні або перебільшені жувальні рухи, лапою чіпати рот, трясти головою або ставати дратівливою. Деякі кішки можуть навіть агресивно реагувати на їжу, водночас відмовляючись її їсти.

Сторонні предмети, що залишаються в роті тривалий час, також можуть призводити до кровотечі через запалення. Наприклад, це можуть бути шматочки тканини, гуми чи пластику, які застрягли між зубами.

Інфекція

Інфекція в ротовій порожнині або поруч із нею також може спричиняти кровотечу з ураженої ділянки. Область морди є типовим місцем для укусів у кішок, які вступають у бійки з іншими тваринами.

Досить часто укушена рана може перетворитися на абсцес. Коли бактерії активно розмножуються, а разом із ними накопичуються клітини імунної системи, які борються з інфекцією, у цій ділянці утворюється рідина — гній. Він може накопичуватися і викликати помітний набряк. З часом абсцес, рухаючись шляхом найменшого опору, проривається, і вміст виходить назовні, часто з неприємним запахом. Хоча зазвичай гній уявляють білим, у багатьох випадках він містить домішки крові й може виглядати як кровотеча.

пухлина

На жаль, ракові пухлини часто викликають занепокоєння, особливо коли йдеться про старших котів. Плоскоклітинна карцинома (SCC) є найпоширенішим видом злоякісного раку, що розвивається в ротовій порожнині кота.

У котів плоскоклітинна карцинома найчастіше з’являється під язиком або вздовж ясен. Вона може виглядати як невелике утворення, особливо під язиком. Якщо ж ураження розташоване вздовж ясен, найпомітнішою ознакою може бути сильне запалення та подразнення ясен навколо одного чи кількох зубів. У деяких випадках зуби можуть випадати.

Тканини, уражені плоскоклітинною карциномою, часто виразковуються та легко кровоточать, навіть якщо сама ділянка ураження невелика. На жаль, такі зміни нерідко виникають у тих зонах ротової порожнини, які складно помітити одразу. Найбільш помітними зовнішніми проявами можуть бути відмова від їжі, спроби лапою торкатися рота та посилене слиновиділення. Іноді слина може набувати кров’янистого відтінку.

Фібросаркома є другою за поширеністю злоякісною пухлиною у котів. Вона відзначається вираженою локальною агресивністю та інвазивністю. Хоча така пухлина зазвичай не виразковується і не кровоточить так легко, як плоскоклітинна карцинома, вона може збільшуватися до таких розмірів, що зуби починають у неї впиратися, викликаючи кровотечу.

Існує також доброякісна пухлина, відома як епуліс або фіброма, яка утворюється на яснах поруч із зубами. Зазвичай вони не кровоточать самі по собі, але можуть почати кровоточити, якщо під час жування зуб торкається такої пухлини.

Коли викликати ветеринара

Якщо в анамнезі була кров з рота, ветеринар проведе повний медичний огляд вашої кішки.

Кожного разу, коли з рота з’являється кров, важливо звернутися до ветеринара того ж дня, навіть якщо в іншому кіт поводиться як зазвичай. Коти добре вміють приховувати або маскувати біль, тому дискомфорт може бути сильнішим, ніж здається зовні.

Якщо ви помітили кров у роті вашого кота або навколо нього, і це супроводжується іншими тривожними ознаками, такими як млявість, прагнення ховатися, відсутність апетиту чи явні прояви болю, це слід вважати невідкладним станом і потребує негайної ветеринарної допомоги. Те саме стосується будь-якої підтвердженої або ймовірної травми, після якої з’являється кровотеча з рота.

Лікування кровотечі з рота

Для всіх можливих причин, які ми розглянули, далі обговоримо, як ветеринар може встановити діагноз і які варіанти лікування можуть бути запропоновані.

Гінгівіт/стоматит

Простий гінгівіт зустрічається досить часто і зазвичай обговорюється під час щорічних або планових оглядів раз на два роки. Як правило, рекомендується проведення професійного чищення зубів під наркозом.

Важкий гінгівіт, стоматит або гінгівостоматит можуть бути більш складними для оцінки. Щоб виключити їх як можливі причини, ветеринар може рекомендувати тестування на вірус котячої лейкемії та вірус котячого імунодефіциту. Також можуть знадобитися більш розгорнуті лабораторні аналізи та рентгенівські знімки зубів.

Початкове покращення може спостерігатися при медикаментозному лікуванні із застосуванням антибіотиків і стероїдних препаратів, однак, навіть за наявності ефекту, таке лікування не завжди є остаточним рішенням. У деяких котів запалення може бути настільки сильним, що спричиняє постійний біль, і для полегшення стану часто потрібне видалення всіх зубів під загальним наркозом із повним видаленням кожного зуба. Оскільки коти здатні ковтати шматочки їжі без пережовування, більшість із них добре адаптуються до життя без зубів. Багато власників із подивом помічають, що після усунення джерела болю їхні коти починають їсти значно краще.

Рани та травми

Підхід до оцінки рани та її лікування залежить від її типу та ступеня тяжкості. Джерело деяких ушкоджень може бути не видно під час стандартного ветеринарного огляду, або ж кіт через біль не дозволяє безпечно оглянути цю ділянку. У таких випадках ветеринар може запропонувати седацію, щоб мати змогу оглянути болюче місце в ротовій порожнині без зайвого болю та стресу для тварини.

Деякі види травм голови або ротової порожнини можуть потребувати рентгенівського обстеження, щоб виявити можливі супутні ушкодження, зокрема переломи кісток.

Деякі рани можна ушити, тоді як для лікування інших, особливо пов’язаних із пошкодженням зубів, може знадобитися проведення процедури під анестезією.

Антибіотики та знеболювальні препарати зазвичай застосовуються при будь-яких ранах ротової порожнини.

Сторонній предмет

Сторонній предмет може бути помітним під час звичайного огляду, але інколи для детального огляду ветеринару може знадобитися провести обстеження під седацією. У деяких випадках також може знадобитися рентген, особливо якщо є підозра на наявність шпильки або голки.

Багато сторонніх предметів можна видалити під седацією, однак іноді це буває складніше і потребує проведення процедури під анестезією, особливо якщо предмет застряг між зубами або розташований глибше, ближче до горла.

Інфекція

Деякі інфекції можна досить просто лікувати за допомогою антибіотиків і знеболювальних препаратів.

Абсцеси можуть вимагати додаткового втручання із застосуванням седації або анестезії, щоб спочатку промити їх і очистити від вмісту. У випадку великих абсцесів також може знадобитися тимчасове встановлення дренажу для кращого загоєння рани.

пухлина

Лікування епулісу або фіброми зазвичай полягає у їх видаленні під анестезією. Часто це проводиться під час стоматологічної процедури під наркозом. У деяких випадках також може виникнути потреба видалити пов’язаний із ними зуб, щоб запобігти повторному росту. Після повного видалення такі утворення вважаються вилікуваними.

На жаль, це не стосується злоякісних пухлин, про які йшлося раніше — плоскоклітинної карциноми та фібросаркоми.

Можливість лікування таких пухлин значною мірою залежить від їхнього розміру та розташування. Плоскоклітинна карцинома часто розвивається під язиком або поруч із ним, що ускладнює або робить хірургічне видалення малоймовірним. Пухлини ясен іноді можна видалити хірургічно, однак у деяких випадках потрібне більш інвазивне втручання, включно з видаленням частини щелепної кістки, якщо пухлина поширилася на кісткову тканину.

Пухлини, які неможливо видалити хірургічним шляхом, можуть лікуватися іншими медичними методами, однак вони зазвичай мають паліативний характер і спрямовані на зменшення болю та покращення якості життя настільки, наскільки це можливо. У багатьох випадках, на жаль, може розглядатися евтаназія, особливо якщо кіт відчуває значний біль і не може нормально їсти.

Профілактика кровотечі з рота у котів

Усім котам рекомендовано регулярне чищення зубів для забезпечення гарної гігієни порожнини рота

Подібно до варіантів лікування, далі розглянемо деякі підходи до профілактики причин, що можуть призводити до кровотечі з рота у котів.

Гінгівіт/стоматит

Запобігти вторинному гінгівіту, пов’язаному із захворюваннями зубів, можна завдяки належному догляду за зубами в домашніх умовах у поєднанні з професійним чищенням у ветеринара. Як і у людей, найкращий домашній догляд для котів починається з регулярного чищення зубів. Якщо кіт не дає чистити зуби, альтернативою можуть бути спеціальні стоматологічні ласощі та гігієнічні засоби для ротової порожнини.

Деякі випадки більш вираженого гінгівостоматиту можуть мати хронічний перебіг у котів, яким раніше не проводили належне лікування стоматологічних захворювань.

Однак багатьом іншим причинам гінгівостоматиту запобігти непросто. Віруси FeLV і FIV можна попередити, утримуючи кота в приміщенні та обмежуючи його контакт із вуличними тваринами. Вакцинація проти FeLV і FVRCP також може допомогти захистити від деяких вірусів, що здатні спричиняти гінгівостоматит.

Деякі коти можуть мати генетичну схильність до більш тяжких стоматологічних захворювань і запальних процесів у ротовій порожнині. Причини, що лежать в основі імунних порушень, не завжди є очевидними або такими, яким можна запобігти.

Рани/травми

Нещасні випадки трапляються, але є способи зменшити їхню ймовірність. Коти, які мають доступ до вулиці, завжди піддаються більшому ризику травм. Утримання кота в приміщенні може значно знизити ймовірність ушкоджень унаслідок ДТП, укусів або серйозних травм після падінь.

Однак навіть домашні коти не застраховані від травм. Важливо обмежити доступ до небезпечних зон, таких як робочі приміщення, гаражі, швейні чи майстерні, а також господарські шафи, де можуть зберігатися гострі предмети.

Електричні шнури слід по можливості приховувати. Для цього можна використовувати стяжки, щоб зібрати їх разом, зробити більш впорядкованими та менш привабливими для кота.

Сторонній предмет

Запобігти ковтанню сторонніх предметів буває складно, адже коти часто знаходять те, що їх цікавить, і добре в цьому вправляються. Однак найкращий підхід — убезпечити дім від таких речей, як шпильки, голки, цвяхи, шурупи чи будь-які інші дрібні предмети, які кіт може спробувати пожувати. Кімнати або шафи, де зберігаються подібні речі, варто тримати зачиненими.

Ніколи не заохочуйте кота гратися з непризначеними для цього предметами й завжди спрямовуйте таку поведінку на безпечні іграшки для котів.

Інфекція

Інфекціям можна запобігти, підтримуючи належне здоров’я зубів і знижуючи ризик травм та ран, які можуть призводити до їх розвитку.

Абсцеси найчастіше виникають унаслідок бійок між котами. Ризик значно вищий у тварин, які мають доступ до вулиці, але також важливо уважно стежити за ситуацією в домогосподарствах із кількома котами та забезпечити кожному з них окремий простір, де можна усамітнитися або уникнути контакту з іншими.

пухлина

На жаль, на сьогодні не існує відомого способу запобігти пухлинам ротової порожнини у котів. Хоча плоскоклітинна карцинома у котів пов’язана з впливом сонця та УФ-променів, це стосується переважно уражень шкіри, а не порожнини рота.

Найкращим підходом у випадку таких пухлин є їх якнайраніше виявлення, щоб мати можливість своєчасно розпочати лікування.