Шкірні утворення у котів: причини, ознаки та способи лікування

​​Що таке шкірні утворення у котів?

Термін «шкірні утворення» (іноді їх ще називають шишками) означає будь-який тип незвичайного набряку або іншого ураження на шкірі кота. У нормі шкіра має бути гладкою, рівною та без жодних утворень. Коли з’являється шишка, це зазвичай одразу помітно власнику: шкіра виглядає неприродно.

Причин появи сухих або заповнених рідиною утворень на шкірі може бути багато, і подальші дії залежать від точного типу утворення.
Такі шкірні новоутворення — доволі поширене явище, особливо в літніх котів або в представників деяких порід, наприклад (наприклад, сіамських).

Що викликає шкірні утворення у котів?

Існує чимало можливих причин появи набряків або ущільнень на шкірі котів. Нижче наведено найпоширеніші з них:

• Доброякісні пухлини, зокрема базальноклітинні новоутворення, кісти, ліпоми (жирові пухлини), пухлини волосяних фолікулів, бородавки (папіломи) та інші
• Злоякісні пухлини (або «ракові пухлини»), включаючи мастоцити, плоскоклітинну карциному, меланому, гемангіосаркому, фібросаркому, саркому на місці ін’єкції, рак молочних залоз, аденокарциному апокринної залози та лімфому. Існує багато типів онкологічних захворювань, які можуть вражати шкіру
• Абсцеси, що часто виникають у результаті укусів інших котів після бійок
• Інші причини, зокрема паразити (наприклад, кліщі або блохи), гематоми (крововиливи під шкіру) та запальні реакції на фоні алергії

​​Симптоми шкірних утворень у котів

Клінічні ознаки шкірних утворень у котів можуть бути різноманітними, але найчастіше включають:

• Виступаюче над поверхнею шкіри утворення (масу або вузлик)
• М’який або твердий на дотик набряк
• Множинні утворення (у деяких випадках)
• Поверхня новоутворення може бути вкрита шерстю або лисою
• Часто спостерігається локальне випадіння шерсті
• Може спостерігатися свербіж — або бути відсутнім
• Утворення може виглядати як звичайна шкіра, або ж мати змінений вигляд
• Може мати рожеве або пігментоване забарвлення
• Іноді присутні виразки, струпи або виділення з ураженої ділянки
• Утворення можуть з’являтися на будь-якій частині тіла — від носа до хвоста

Діагностика шкірних утворень

Один із важливих етапів діагностики — ретельний огляд кота. Ветеринар не лише оцінює зовнішній стан, а й на дотик перевіряє, чи немає на тілі підозрілих ущільнень або шкірних утворень.

Якщо ви звернулися до ветеринара через появу утворення на шкірі у кота, наступні кроки можуть допомогти з’ясувати причину. Однак зазвичай їх не вдається здійснити одразу — більшість із них проводиться поетапно, на основі інформації, отриманої під час кожного етапу обстеження.

1. Детальний збір анамнезу

Ветеринар розпитає про всі аспекти стану кота та особливості догляду за ним. Ця інформація допоможе звузити коло можливих причин утворення шишки.Можливі запитання: Скільки років коту? Раніше були утворення? Коли з’явилося утворення? Як швидко воно зростало? Чи свербить? Чи  вилизував його кіт? Чи потрапляв кіт у бійку? Який статус вакцинації кота ?

2. Фізичне обстеження

Під час огляду ветеринар ретельно перевірить стан тварини, включаючи пальпацію тіла, щоб виявити можливі ущільнення чи шишки — як підшкірні, так і поверхневі.

Поверхневі лімфатичні вузли кота будуть перевірені на предмет збільшення. Усі виявлені відхилення будуть зафіксовані, що може допомогти у встановленні діагнозу.

У деяких випадках фізичного огляду буває достатньо, щоб визначити тип шкірного утворення  (наприклад, кліща, абсцес чи запалення шкіри).

В інших ситуаціях необхідні додаткові дослідження, щоб отримати більш детальну інформацію про характер шкірного утворення.

3. Тонкоголкова аспіраційна пункція та інші види біопсії

Якщо на шкірі виявлено підозріле утворення, єдиним способом встановити точний діагноз є біопсія — тобто взяття зразка живої тканини для дослідження.
Найчастіше застосовується тонкоголкова аспірація (ТГА) — це найшвидший, найпростіший і найменш інвазивний метод забору зразка. Процедуру зазвичай можна провести прямо у ветеринарному кабінеті, без загального наркозу, на тварині при свідомості.

Метод полягає у введенні тонкої голки в утворення, після чого її вміст наносять на предметне скло й надсилають до лабораторії для аналізу.

Цитологічне дослідження проводиться на зразках, отриманих шляхом тонкоголкової аспірації: патолог оглядає зразки під мікроскопом, визначає тип клітин, що дає змогу у багатьох випадках поставити попередній діагноз щодо характеру новоутворення.

У деяких випадках може знадобитися другий, більший зразок для біопсії — наприклад, трепан-біопсія або ексцизійна біопсія (видалення всього утворення) — з метою проведення повного гістопатологічного дослідження, яке дає точнішу інформацію про природу шкірного утворення. Такі процедури зазвичай потребують госпіталізації кота до ветеринарної клініки та загальної анестезії, оскільки це вже хірургічне втручання.

4. Звичайні аналізи крові та сечі

У межах базового обстеження стану здоров’я кота — особливо якщо він має будь-яке захворювання — ветеринари часто призначають звичайний аналіз крові. До стандартного діагностичного пакета зазвичай входять гематологія (загальний аналіз крові) та біохімічний профіль.

Також часто проводиться аналіз сечі.

Ці базові дослідження допомагають виявити можливі супутні захворювання або приховані патології. Навіть якщо жодних відхилень не виявлено, результати слугують важливою точкою відліку для подальшого моніторингу здоров’я тварини.

Призначення таких базових досліджень залежить від конкретної ситуації й клінічної картини.

5. Спеціалізовані аналізи крові

У деяких випадках ветеринар може рекомендувати тестування на вірусні інфекції, зокрема  ВЛК (вірус лейкемії котів) та ВІК (вірус імунодефіциту котів), адже позитивний результат на будь-який із них матиме серйозні наслідки для плану лікування та прогнозу.

6. Діагностична візуалізація

Рентгенографія (рентген) і УЗД черевної порожнини можуть бути проведені для оцінки стану внутрішніх органів та виявлення можливого поширення шкірного утворення або наявності інших внутрішніх хвороб.

Такі дослідження важливі не лише для встановлення діагнозу — вони також є частиною процесу визначення стадії захворювання, пошуку будь-яких ознак метастазів (поширення ракових клітин на інші органи). Це дає змогу приймати обґрунтовані рішення щодо подальшого лікування.

Лікування шкірних утворень

Методи лікування шкірних новоутворень повністю залежать від точного діагнозу та характеру пухлини.

• Доброякісні утворення можуть не потребувати активного лікування. У багатьох випадках достатньо лише спостереження. Хірургічне видалення рекомендується лише тоді, коли пухлина починає швидко рости, викликає дискомфорт, заважає коту, або спричиняє подразнення.
• Злоякісні пухлини (такі як мастоцити, плоскоклітинна карцинома, меланома, гемангіосаркома) зазвичай потребують хірургічного видалення з захопленням ділянки здорової тканини навколо новоутворення. У деяких випадках необхідне додаткове лікування — хімієтерапія або променева терапія.
• Абсцеси (гнійники) зазвичай вимагають розтину, дренування, промивання рани та призначення антибіотиків, щоб повністю усунути інфекцію.
• Кліщів потрібно обережно видаляти, стежачи за тим, щоб у шкірі не залишилися частини головки паразита.
• Гематоми (кров’яні пухирі) часто лікують подібно до доброякісних пухлин — залежно від розміру та розташування.
• Запальні захворювання шкіри потребують застосування протизапальних препаратів. Важливо також визначити та усунути первинну причину запалення — алергію, інфекцію, паразитів тощо.

Моніторинг і прогноз

Моніторинг і прогноз залежать від типу шкірного утворення, місця розташування та загального стану здоров’я пацієнта.

Подальше спостереження та прогноз залежать від типу шкірного утворення, його розташування та загального стану здоров’я кота. Власникам слід детально обговорити ці аспекти зі своїм ветеринаром.

Шкірні утворення можуть мати різне походження, тому якщо власник помічає будь-яке утворення на шкірі свого улюбленця, варто якнайшвидше звернутися до ветеринара. Лише точний діагноз дозволить визначити характер шишки та вжити необхідних заходів для лікування або спостереження.