
Ми любимо проводити час із котами? гладити їх, тримати на руках, гратися або навчати. Але що робити, якщо кіт не в настрої, почувається загнаним у кут чи відчуває біль і раптом кусає? У цій статті розглянемо, чому кіт може кусати «без причини», що насправді стоїть за такою поведінкою та як правильно реагувати.
«Агресія» — це серйозна поведінкова проблема, яка може призвести до травм людей або інших тварин. Крім того, через укуси можливе передавання деяких інфекцій від кота людині.
Розуміння нормальної соціальної поведінки котів, їхніх сигналів спілкування, міміки та котячих емоцій допомагає запобігти небажаним реакціям у відповідь на дії власника.
Давайте розберемося, чому коти кусають людей і як відрізнити «любовні укуси» від укусів через роздратування чи дискомфорт.
Що таке «агресія» у котів?

Щоб зрозуміти, чому кіт кусає, потрібно спершу розібратися, чому коти загалом демонструють агресивну поведінку.
Агресивні реакції пов’язані з природною поведінкою котів і є нормальною частиною полювання, гри та соціальних конфліктів — усіх тих процесів, які важливі для виживання територіального, незалежного й поодинокого хижака.
Агресія — це не риса характеру і не діагноз, а наслідок певного емоційного стану.
Люди описують свої переживання словами, тоді як у котів емоції проявляються через мотиваційно-емоційні системи, які запускають інстинктивні реакції збудження, а не «усвідомлені почуття» у людському розумінні (Heath, 2018).
Якщо домашній кіт починає проявляти агресію до людини, це вже проблемна поведінка, яка потребує окремого аналізу.
Агресія у котів зазвичай пов’язана з:
- Генетика та попередній досвід. Генетичні відмінності в темпераменті впливають на те, наскільки сильно кіт реагує на стрес у певних ситуаціях , як він відповідає на подразник і як довго зберігається негативна реакція. Окрім генетики, попередній досвід відіграє роль у здатності адаптуватися до змін.
- Недостатня соціалізація. Кошенята, вирощені без належного контакту з людьми або іншими котами у віці від 2 до 14 тижнів, частіше виростають нервовими, полохливими або агресивними. Вони гірше пристосовуються до змін у середовищі.
- Страх. Кіт може проявляти агресію як у захисній, так і в наступальній формі, якщо відчуває загрозу та небезпеку. Якщо втекти неможливо, він може вдатися до укусу.
- Соціальний конфлікт. Домашні коти не обирають, із ким їм жити. Деякі краще переносять спільне проживання з іншими тваринами, тоді як інші гірше адаптуються до обмеженого простору та соціального контакту.
Чому коти кусають людей?

Ви можете уникнути нападу за допомогою коротких сеансів погладжування або приділяючи увагу коту іншим способом.
Коти можуть кусати з різних причин: через неправильні ігрові звички з дитинства, надмірне збудження, бажання уваги або навіть через дискомфорт. Агресія щодо людей — досить поширена поведінкова проблема у котів, і вона може проявлятися по-різному.
1. Неправильні ігрові звички

Агресія, що виникає під час пестощів, часто засмучує власників. Зазвичай вона з’являється у котів, які з віком стають менш терпимими до тривалого контакту.
Якщо в дитинстві кошеня гралося надто грубо, це може закріпитися як норма поведінки. Зазвичай мама-кішка припиняє занадто агресивну гру малюків, навчаючи їх контролювати силу укусу.
Соціальна гра між кошенятами включає боротьбу, стрибки, переслідування та імітацію бійки. Проблема виникає тоді, коли людина намагається гратися з кошеням руками чи ногами. У такому разі тварина сприймає кінцівки як «здобич» і вчиться кусати під час гри. Згодом це може перерости у звичку — дорослий кіт починає накидатися на руки чи ноги, коли хоче грати або привернути увагу.
2. «Агресія» під час пестощів

Іноді кіт може вкусити під час гладіння, особливо якщо дотики викликають надмірне збудження або змушують його почуватися вразливим.
Так звана агресія, спричинена пестощами, виникає, коли кіт сам ініціює контакт — підходить, треться, просить уваги — але раптово перериває взаємодію укусом або дряпанням. Часто це трапляється, якщо гладити живіт, груди або нижню частину спини — зони, які багато котів вважають чутливими.
Читайте також: Як гладити кота – 3 основні речі, які можна і чого не можна робити
У таких ситуаціях кіт може бути надмірно збуджений через стимуляцію або просто дати зрозуміти, що взаємодії для нього вже достатньо. З віком деякі коти стають менш терпимими до тривалого фізичного контакту. Щоб зменшити ризик укусу, краще робити пестощі коротшими, уважно спостерігати за мовою тіла кота, наприклад за напруженням хвоста, посмикуванням шкіри чи розширенням зіниць, і завершувати контакт ще до того, як він почне проявляти ознаки роздратування. Також варто пропонувати увагу в іншій формі, наприклад через гру з іграшкою або просто спокійне перебування поруч.
3. Перенаправлена роздратованість та агресія через біль

Соціалізація кота з різними людьми та в різних ситуаціях може зменшити ймовірність проявів агресії по відношенню до людей.
Коти іноді можуть проявляти агресію через перенаправлену роздратованість. Наприклад, якщо кіт сильно збуджений через появу іншого кота на вулиці або через якийсь інший подразник, він може перенаправити свою агресію на іншого домашнього улюбленця або на власника поруч.
Стресова ситуація або присутність людини активує напруження, яке може призвести до нападу. У таких станах ніколи не намагайтеся брати кота на руки, бо це може закінчитися серйозними травмами.
4. Медичні та хворобливі стани

Коти іноді кусаються або проявляють іншу агресивну поведінку, тому що їм боляче.
Коти іноді кусають або проявляють інші форми агресії через біль. Кіт, який страждає від хвороби або болю, може атакувати власника, навіть не навмисно, якщо його торкнутися в особливо чутливому місці.
У моєму випадку м’який дотик до її хворих на артрит стегон або або розчісування нижньої частини спини спричинили її агресивні реакції.
Як гострий, так і хронічний біль підвищує чутливість до дотиків і може провокувати укуси. Болі, пов’язані зі стоматологічними проблемами, дегенеративні захворювання суглобів (DJD), менінгіомою, хворобами міжхребцевих дисків, синдромом ідіопатичного циститу (FIC), травмами або ранами, часто спричиняють у кота стан тривоги та роздратованості. У таких випадках власникам слід негайно звернутися до ветеринара для оцінки та лікування.
Що робити, якщо вас вкусив кіт?

Безпека та запобігання подальшим травмам є найважливішими. Перестаньте взаємодіяти з котом і відійдіть від нього.
Не кричіть і не карайте кота, особливо якщо він сильно збуджений і проявляє агресію через голосові або тілесні сигнали чи поводиться незвично.
Якщо можливо, ізолюйте кота від людей, дітей та інших тварин у окремій кімнаті з приглушеним світлом. Після того як кіт опиниться в безпечному середовищі, обробіть усі рани та негайно зверніться за медичною допомогою.
Зазвичай кіт заспокоюється протягом кількох годин. Не ініціюйте контакт самостійно, дайте коту самому вирішувати, коли і на який час взаємодіяти. Це допоможе вам виглядати менш загрозливо і менш настирливо.
Через кілька днів можна почати десенсибілізацію та поступово привчати кота до дотиків і поводження з ним, що допоможе зміцнити зв’язок між людиною та твариною. Якщо кіт проявляє страх або агресію під час контакту, слід звернутися за допомогою до сертифікованого консультанта з поведінки тварин або ветеринара-біхевіориста.
Насамкінець, відведіть кота до ветеринара для детального обстеження, щоб виключити можливі медичні причини агресивної поведінки.
Як припинити та запобігти укусам кота?
Не дозволяйте своєму кошеняті кусати ваші руки чи ноги!
Кошенята дуже енергійні і люблять гратися. Не залучайте кота до гри, маніпулюючи пальцями рук або ніг, а потім дивуйтеся, якщо він кусає або дряпає вас. Якщо кошеня намагається гризти частини тіла, відійдіть або припиніть взаємодію, поки він не заспокоїться.
Читайте також: Як доглядати за кошеням: повний посібник
Завжди пропонуйте коту відповідні іграшки як альтернативу іграм із руками чи ногами. Міняйте іграшки та види гри, адже коти люблять нові предмети та різноманіття.
Уникайте погладжування або піднімання кошеняти під час або одразу після гри, бо це може ненавмисно навчити його сприймати руки як іграшки. Руки призначені для ласки, а не для укусів.
Якщо кошеня наполегливо кусає, можна м’яко, але різко подути на його мордочку, щоб відволікти та засмутити його.
Важливо привчати молодих котів до лагідного та позитивного контакту з тілом, щоб вони виросли дорослими котами, яким подобається, коли їх гладять.
Звертайте увагу на ті ділянки тіла, де кіт любить контакт, і гладьте його лише там, де йому комфортно.
Більшість котів віддає перевагу коротким сеансам дотику на ділянках, де розташовані залози запаху, таких як верхівка голови, щоки та підборіддя. Деяким котам подобаються швидкі короткі погладжування, інші люблять повільніші та довші.
Слідкуйте за попереджувальними ознаками хвилювання, такими як махання хвостом, підняття шерсті, посмикування шкіри, раптові голосові звуки, повороти голови чи зміна пози.
Важливо, щоб коти навчалися справлятися з неминучими ситуаціями, які трапляються в житті. Це можуть бути візити до ветеринара, грумінг, прийом ліків або зустріч з несподіваними гостями. Соціалізація котів із різними людьми та ситуаціями допомагає запобігти проявам агресії по відношенню до людей.
Використовуйте навчання перенаправлення

Створення насиченого середовища допомагає покращити фізичну активність кота, стимулювати розумову діяльність, зменшити нудьгу та запобігти проблемній поведінці, яка виникає у недостатньо стимульованих котів.
Небажану поведінку можна перенаправляти за допомогою клікера та тренувань з ціллю, винагороджуючи кота ласощами або позитивною увагою для заохочення бажаної поведінки.
Корекція середовища для запобігання укусам та агресії

Забезпечення збагаченого середовища — котячих дерев, полиць та іграшок — може допомогти запобігти укусам та іншим формам небажаної поведінки.
Створіть збагачене середовище для покращення фізичної активності, розумової стимуляції, зменшення нудьги та запобігання проблемам поведінки котів із недостатньою стимуляцією.
Надання коту доступу до відкритого простору (за можливості без обмежень) з численними зонами для лазіння, досліджень та розв’язання завдань допомагає знімати роздратування та агресію в котів, що знаходяться вдома.
Ось кілька способів збагатити оточення вашого кота:
Збільште кількість місць для приховування та сідання
Підвищуйте кількість схованок, високих місць для спостереження та тихих куточків, таких як котячі замки або коробки, щоб кіт відчував себе комфортно і зменшувалася конкуренція у домівках з кількома котами. Платформи для спостереження дозволяють коту звикати до нових місць, шумів і досвіду без необхідності ховатися.
Зведіть до мінімуму зміни навколишнього середовища

Оглядові платформи допоможуть коту адаптуватися до нових місць, звуків та подій, не ховаючись і не відступаючи.
Зберігайте передбачуваність у домашньому середовищі, щоб кіт відчував безпеку. Регулярні та поступові зміни навколишнього середовища допомагають коту менше лякатися. Якщо потрібно внести раптові зміни, можна використовувати феромонні продукти для зменшення агресії, що викликана страхом.
Використання ігрових головоломок та мисливських ігор

Щодня забезпечуйте коту відповідний спосіб для ігор, що імітують полювання. Уникайте ігор, які викликають роздратування, наприклад, тільки з лазерними указками.
Їжу можна подавати у вигляді головоломок, щоб кіт відчував задоволення від здобування їжі, зменшував роздратування та реалізовував природні мисливські інстинкти.
Щодня забезпечуйте коту відповідний спосіб для ігор, що імітують полювання. Уникайте ігор, які викликають роздратування, наприклад, тільки з лазерними указками.
Щоб кіт не нападав на руки чи ноги, йому слід давати можливість «мисливських» ігор із іграшками, наприклад, котячими вудочками, інтерактивними іграшками на рух або міні-фігурками, що імітують здобич. Після ігрової сесії корисно давати ласощі, щоб завершити полювання природним чином.
Читайте також: 10 найкращих котячих повільних годівниць і головоломок
Життя в домашньому середовищі створює значний стрес для котів, тому покращення фізичного та соціального середовища є відповідальністю власника.
-
Елліс, С. (2020, січень). Розуміння та розпізнавання страху, тривоги та розчарування. Котячий фокус. (IC Care, компілятор) Тісбері, Вілтшир, Великобританія. Процитовано 8 грудня 2020
-
Холс, В. (2020). Я не поганий, я просто роблю погані речі!»: переосмислення наших думок про агресивних котів. Симпозіум Міжнародного товариства фелінології (стор. 1-7). Великобританія: ISFM. Процитовано 18 грудня 2020
-
Хіт, IR (2016). Поведінкове здоров'я та благополуччя котів. Сент-Луїс, Міссурі: Elsevier. Стор. 73-77, 232-238, 376-382. Процитовано 15 грудня 2020
-
Хіт, С. (2018). Розуміння котячих емоцій та їх ролі в проблемній поведінці. Журнал котячої медицини та хірургії, 20, 437-444. Процитовано 10 грудня 2020
-
Хелен Тузіо, TE (2004). Рекомендації щодо поведінки котів. (AA Practitioners, Compiler) США: AAFP. Процитовано 8 грудня 2020
-
Міллер, PG (2020, 7 грудня). Дресирування котів. Лай від Гільдії. (Б. Журнал, Упорядник) США.
-
Родан, Д.Ф. (2018). Поведінкова обізнаність у Feline Consultation - Розуміння фізичного та емоційного здоров'я. Журнал котячої медицини та хірургії, 20, 423-436. Процитовано 12 грудня 2020
-
Stanslaski, J. (2020). Чому мій кіт? Цікава та дивна поведінка наших котячих супутників. Симпозіум Міжнародного товариства фелінології (стор. 9-13). ISFM. Процитовано 12 грудня 2020






