04.02.2026
Чи має ваш кіт свербіж або поганий стан шерсті? Ви замислювалися, чи можуть у кота бути алергії? Алергії у котів є поширеною причиною шкірних проблем, але їх часто складно діагностувати й лікувати.
Що таке алергія у котів?
Алергія — це надмірна реакція імунної системи на безпечний подразник. Коли організм кота контактує з алергеном через шкіру або при вдиханні, запускається ланцюгова реакція, що є непропорційною реальній загрозі. Це і є реакція гіперчутливості.
Клітини імунної системи вивільняють сигнали, які спричиняють свербіж, набряк і почервоніння.
Коти зазвичай не народжуються з алергіями. Вони розвиваються з віком. Найчастіше алергії діагностують у віці від шести місяців до трьох років, але через складність діагностики інколи їх виявляють і у значно старших котів.
Найпоширеніші алергени у котів
Найчастіше коти мають алергію на слину бліх. Її називають блошиною алергією або блошиним алергічним дерматитом. Вважають, що приблизно третина всіх шкірних проблем у котів пов’язана саме з нею. Деякі коти настільки чутливі, що реагують навіть тоді, коли ви не помічаєте бліх.
Коти також можуть мати реакції гіперчутливості на укуси комарів та інших комах, але це трапляється рідше, ніж алергія на бліх.
Наступною за поширеністю алергією є алергія на навколишнє середовище.
У собак цей стан зазвичай називають атопією або атопічним дерматитом. У котів частіше застосовують термін гіперчутливий дерматит, не пов’язаний з їжею чи блохами. По суті, це схоже на атопічний дерматит або екзему у людей.
Це алергія на чинники навколишнього середовища. Пилок, мийні засоби, бур’яни, дерева, пилові кліщі, лупа, тютюновий дим усе це може викликати реакцію гіперчутливості у кота.
Харчова алергія становить близько 1-5% випадків шкірних захворювань у котів.
Харчова алергія розвивається поступово. Кіт може все життя їсти їжу з куркою і раптом почати на неї реагувати.
Найпоширеніші харчові алергени у котів це яловичина, курка та риба, тобто продукти, які часто входять до котячого раціону.
Симптоми алергії у котів
Коти з алергією найчастіше проявляють ознаки подразнення шкіри — з’являються скоринки, свербіж і надмірне вилизування.
У котів з алергією часто виникає подразнення шкіри, яке називається «міліарний дерматит». Міліарний дерматит проявляється сотнями маленьких висипів або кірочок на шкірі, найчастіше на спині та шиї.
Коти можуть часто чухати себе або надмірно вилизувати шкіру через свербіж. Надмірне вилизування може призвести до випадіння шерсті на окремих ділянках. Деякі коти стають схильними до інфекцій вух.
У котів, які мають алергію на повітряно-крапельні алергени, такі як пилок, також можуть проявлятися симптоми алергії, такі як сльозотеча, свербіж очей, чхання, а іноді кашель або прискорене дихання.
Коти з харчовою алергією можуть також мати проблеми з травленням — м’який стілець, підвищене газоутворення та епізодична блювота.
Діагностика алергії у котів
Хоча теоретично діагностувати алергію у котів просто, на практиці це може займати багато часу. Оскільки найпоширенішою є алергія на бліх, перш за все потрібно виключити її як причину симптомів.
Для цього усі тварини в домі отримують препарат проти бліх рецептурного рівня протягом щонайменше 12 тижнів без перерви, щоб повністю розірвати життєвий цикл бліх. Якщо після цього стан кота покращується, можна припустити алергію на бліх.
Якщо ж після контролю бліх симптоми не зникають, перевіряють харчову алергію.
Для цього коту призначають гіпоалергенну дієту — або гідролізовану, або на основі нових джерел білка. Її слід давати виключно протягом 8 тижнів і стежити, щоб кіт не отримував іншу їжу.
Якщо після цього стан покращується, ймовірна харчова алергія. Щоб бути впевненим, достатньо трохи погодувати його старим раціоном і спостерігати за поверненням симптомів алергії.
Якщо харчові алергії виключені, у кота може бути гіперчутливий дерматит нехарчового та неблошиного походження (NFNFIHD), тобто алергія на чинники навколишнього середовища. Конкретний алерген можна визначити за допомогою аналізів крові або шкірних тестів із підшкірними ін’єкціями для оцінки реакції.
У складних випадках може знадобитися направлення до ветеринарного дерматолога, особливо якщо у клініці немає необхідного обладнання для шкірних тестів або якщо випадок кота важко піддається діагностиці.
Лікування алергії у котів
Лікування алергії у котів залежить від того, на які алергени чутливий ваш улюбленець.
Лікування алергії у котів зазвичай охоплює комбінацію підходів. Перш за все — уникання алергенів: намагайтеся тримати кота в приміщенні з закритими вікнами в період високої концентрації пилку, стежте, щоб у будинку не з’являлася цвіль, використовуйте гіпоалергенну постіль, а також обирайте пилові котячі наповнювачі без пилу.
Важливо пам’ятати, що навіть повністю домашній кіт може мати алергію. Один із найпоширеніших домашніх алергенів — екскременти пилових та харчових кліщів. Навіть у найчистішому будинку ці мікроскопічні кліщі присутні, і тварини можуть на них реагувати.
Зміна раціону також може допомогти, навіть якщо кіт не має харчової алергії. Дієта з підвищеним вмістом жирних кислот може запобігти проникненню алергенів під шкіру та зменшити запалення.
Для всіх котів, які страждають на алергію, обов’язкове лікування від бліх. Навіть якщо алергія кота не пов’язана з блохами, укус блохи може спровокувати загострення свербежу. Обговоріть із ветеринаром використання лікування від бліх за рецептом.
Нарешті, іноді потрібні ліки, що зменшують надмірну реакцію імунної системи — кортикостероїди, антигістамінні препарати, циклоспорин та інші. Їх можна вводити ін’єкційно (алергічні щеплення) або давати у вигляді таблеток вдома.
Підсумок
Алергії у котів — поширена причина проблем зі шкірою, але більшість випадків можна полегшити ефективним лікуванням від бліх. Якщо цього недостатньо, правильна діагностика та лікування під контролем ветеринара допоможуть зменшити симптоми та покращити якість життя вашого улюбленця.
