Щеплення котам: що потрібно знати?

Щеплення є важливою частиною турботи про безпеку та здоров’я вашого кота. У цій статті ми розглянемо поширені запитання: що таке щеплення, як вони працюють, які щеплення потрібні вашому коту та чого очікувати після вакцинації.

Що таке щеплення для котів?

Щеплення (їх також називають імунізацією або ін’єкціями) допомагають запобігти захворюванню кота на заразні інфекційні хвороби. Вакцини виготовляють із вірусів або бактерій, які були ослаблені (щоб не викликати хворобу) або вбиті, що робить їх безпечними для введення, але здатними стимулювати імунну систему.

Вакцини вводять під шкіру кота або іноді дають у носову порожнину (краплі в ніс). Вакцина стимулює імунну систему кота виробляти антитіла проти збудників хвороб без викликання самої хвороби, оскільки вона містить лише нешкідливі або вбиті частинки.

Поява цих чужорідних частинок змушує імунну систему виробляти антитіла проти конкретного вірусу або бактеріального штаму. Якщо кота у майбутньому заражатиме ця хвороба, антитіла швидко активуються і знищать інфекцію до того, як вона спричинить серйозне захворювання.

Щеплення рекомендуються для всіх котів і кошенят, включно з тваринами, що живуть вдома, та тими, що гуляють на вулиці. В США Американська асоціація фахівців з котячої медицини (AAFP) контролює Консультативну групу з вакцинації котів, яка періодично переглядає дослідження та надає рекомендації щодо щеплень.

Останнє оновлення рекомендацій відбулося у 2020 році.

Які щеплення потрібні котам?

Хоча щеплення рекомендуються для всіх котів і кошенят, не всі коти потребують усіх доступних вакцин. Деякі вакцини відносять до «базових», що означає, що їх рекомендують для всіх котів і кошенят незалежно від того, живе тварина в приміщенні чи на вулиці.

Основні вакцини для котів включають:

Котяча панлейкопенія (котяча чума або FPV)
Котячий герпес (вірусний ринотрахеїт котів)
Каліцивірус котів (FCV)
Вірус сказу
Вірус котячої лейкемії (FeLV) — для кошенят до одного року

На щастя, одна комбінована вакцина (скорочено FVRCP) покриває ринотрахеїт, каліцивірус і панлейкопенію. Вакцину проти FeLV рекомендують кошенятам, оскільки вони більш вразливі до цього захворювання, ніж дорослі коти.

Інші вакцини вважаються «неосновними» (non-core), тобто вони рекомендовані деяким котам, але не всім.

Неосновні вакцини включають:

Вірус котячої лейкемії (FeLV) — для котів старше 1 року
Вірус котячого імунодефіциту (FIV)
Bordetella bronchiseptica — інфекційний трахеобронхіт (респіраторна інфекція, поширена у притулках і розплідниках)
Chlamydia felis (інфекція верхніх дихальних шляхів)
Інфекційний перитоніт котів (FIP)

Ваш ветеринар підкаже, які неключові вакцини рекомендовані саме для вашого кота або кошеняти з урахуванням способу життя, віку, ризику контакту з інфекціями та загального стану здоров’я. Для кота, який живе лише в приміщенні, не контактує з іншими котами або не має співмешканців із FeLV, ветеринар може не рекомендувати продовження вакцинації проти FeLV після досягнення одного року.

Важливо зазначити, що хоча вакцина проти вірусу імунодефіциту котів FIV раніше існувала, її ефективність була сумнівною. Нині ця вакцина більше не виробляється і не поширюється у Північній Америці, а Американська асоціація практикуючих ветеринарів фелінологів AAFP більше не рекомендує вакцинацію проти FIV.

Також, попри наявність вакцини проти інфекційного перитоніту котів FIP, AAFP не радить її застосування. Вакцинація проти Bordetella bronchiseptica та Chlamydia felis у котів використовується рідко і зазвичай призначається лише тваринам із груп високого ризику, наприклад котам у притулках, де були спалахи інфекцій верхніх дихальних шляхів, спричинених цими бактеріями.

Чого очікувати після вакцинації кота?

Після щеплення кіт може відчувати незначний біль або чутливість у місці ін’єкції протягом кількох днів. Це відчуття подібне до того, яке люди мають після вакцинації від грипу. Краще уникати доторків до ділянки, де була зроблена ін’єкція.

Деякі коти після щеплення можуть бути трохи сонливими або менш активними. Зазвичай це минає самостійно вже наступного дня.

Побічні ефекти вакцинації котів

Вакцини для котів, хоча й вважаються надзвичайно безпечними, все ж можуть спричиняти певні побічні реакції. Корисно заздалегідь знати про найпоширеніші з них, щоб вчасно помітити будь-які відхилення. Зазвичай такі симптоми легкі та минають протягом одного-двох днів.

Поширені незначні побічні ефекти вакцинації у котів:

Дискомфорт в місці ін’єкції
Незначний набряк або ущільнення в місці ін’єкції
Легке підвищення температури тіла (нормальна температура кота становить приблизно від 38 до 39,2 °C)
Млявість або зниження активності
Зниження апетиту
Нежить, кашель або чхання (після інтраназальних вакцин)

Іноді у котів можуть виникати більш серйозні небажані реакції на вакцинацію.

Серйозна алергічна реакція, яка називається анафілаксією, може спричиняти тяжкі та потенційно небезпечні для життя симптоми. Анафілактичні реакції на вакцини у котів трапляються рідко приблизно у 1–10 випадках на 100 000 введених вакцин. Зазвичай вони виникають незабаром після щеплення.

Якщо протягом кількох годин після вакцинації у кота зʼявляється будь-який із наведених нижче симптомів, необхідно негайно звернутися до ветеринарного лікаря або у цілодобову ветеринарну клініку:

Кропив’янка або підвищені горбики на шкірі
Набряк мордочки
Ускладнення дихання
Блювання
Діарея
Слабкість
Втрата свідомості

Алергічна реакція на вакцину не обовʼязково означає, що коту більше ніколи не можна робити щеплення. Ветеринарний лікар допоможе розробити безпечний план подальшої вакцинації. Це може включати збільшення інтервалів між вакцинами, попереднє введення препаратів для запобігання реакції або, у деяких випадках, відмову від конкретної вакцини.

Ще одна серйозна побічна реакція, яка трапляється у котів, називається саркомою в місці інʼєкції.

Саркоми в місці інʼєкції є рідкісними та виникають приблизно в одному випадку на 10 000 –30 000 вакцинацій. Це злоякісні пухлини, які розвиваються в місці введення вакцин, мікрочипів, препаратів тривалої дії або інших інʼєкційних засобів. Такі пухлини можуть зʼявитися як через кілька місяців після уколу, так і через багато років.

Якщо ви помітили ущільнення в місці вакцинації, обовʼязково повідомте про це ветеринарного лікаря. Більшість таких утворень зникає самостійно і не переростає у саркому, проте будь-які ущільнення після щеплень потребують спостереження.