
Якщо ви коли-небудь замислювалися, про що думає ваш кіт, ви не одні. Кішки відомі своєю допитливістю та загадковістю, а також незалежністю й упевненістю в собі. Тож що ж відбувається в цій милій пухнастій голівці?
Відповідь проста: багато. Коти мають добре розвинений і складний мозок, що дає їм змогу вирішувати непрості завдання та мислити. Домашні коти зберегли чимало інстинктів і рис своїх диких предків, тому їхня поведінка залишається складною й цікавою. І все це має наукове підтвердження.
Як працює мозок вашого кота
Вважається, що мозок є центром інтелекту, і він поділений на окремі ділянки, кожна з яких відповідає за виконання певних спеціалізованих функцій. Головний мозок — це частина, що контролює мислення.
Як і у людей, у кішок складний і добре розвинений мозок. Його поверхня має звивини, що збільшують площу та сприяють більш складному мисленню й обробці інформації. Середній мозок кішки має довжину близько 5 сантиметрів (2 дюйми) і становить приблизно 0,9% маси її тіла, тоді як у людини цей показник сягає близько 2%. Водночас розмір мозку не завжди є найкращим або єдиним показником інтелекту.
Інтелект кішок
Одне дослідження 2016 року показало, що коти мають близько 300 мільйонів коркових нейронів (частини мозку, що відповідає за інтелект), тоді як у собак їх приблизно 160 мільйонів. Це майже вдвічі більше, що дозволило авторам зробити висновок, що коти можуть бути розумнішими за собак.
Однак усе не так однозначно, і деякі інші дослідження дають протилежні результати. Існують десятки наукових робіт, у яких вивчають інтелект у різних груп тварин, використовуючи різні методи дослідження.
На жаль, однозначної відповіді на питання, чи кішки розумніші за собак, немає. Водночас відомо, що мозок кішки — це складний орган, здатний до різноманітних форм мислення.
Про що найчастіше думають коти?

Думки кота, швидше за все, більш спрощені, ніж людські.
Ми знаємо чимало цікавих фактів про мозок і інтелект котів, але що це означає на практиці? Передусім те, що коти безумовно здатні мислити, сприймати навколишній світ і відповідно на нього реагувати.
Але про що саме думають коти? Ймовірно, їхнє мислення не таке складне, як у людей, і їхні думки, скоріше за все, простіші за наші. Навряд чи коти схильні до роздумів чи переосмислення чогось!
1. Харчування
Пошук їжі — одна з ключових «думок» для котів, і, ймовірно, вона часто з’являється у них протягом дня. Кішки розвинули вражаючі мисливські навички, щоб забезпечити себе достатньою кількістю їжі, і навіть у повністю домашніх котів зберігаються сильні мисливські інстинкти.
Водночас коти добре навчаються добувати їжу, орієнтуючись на те, коли і як їх годують. Вони швидко починають впізнавати звук миски або відкривання банки з кормом, а також очікують на їжу, якщо отримують її щодня в один і той самий час. Якщо ви завжди годуєте свого кота о 17:00, ви, напевно, помічали, що він починає крутитися ще до цього часу.
Згідно з одним дослідженням, коти також здатні розпізнавати жести, коли йдеться про їжу. Ми часто використовуємо певний тон голосу або характерні рухи під час годування — і коти вчаться це помічати та розуміти.
2. Люди
За словами фахівця з поведінки котів Джона Бредшоу, коти насправді не усвідомлюють, що ми належимо до зовсім іншого виду. Вони розуміють, що ми більші за них, але майже не змінюють свою соціальну поведінку у взаємодії з нами. Тож, імовірно, вони сприймають нас як подібних до себе. Кішки труться об наші ноги, піднімають хвіст догори та «доглядають» за нами — так само, як вони поводяться з іншими котами.
Однак коти поводяться так лише з тими, до кого відчувають повагу або поруч із ким їм комфортно — вони точно не стали б так взаємодіяти з котом, якого вважають нижчим за себе. Тож можна припустити, що вони сприймають нас як рівних. Кішки мають репутацію відсторонених і таких, що прагнуть усе контролювати, і будь-який власник кота знає, що їм це зазвичай вдається.
3. Щастя і Печаль
Наші пухнасті улюбленці здатні відчувати як радість, так і смуток. Зазвичай легко зрозуміти, що кіт щасливий: він розслаблений, муркоче або треться об наші ноги. Найчастіше вони почуваються добре, коли отримують нашу повну увагу, перебувають поруч із нами або граються.
Водночас коти, безперечно, можуть засмучуватися, якщо відчувають, що не отримують достатньо уваги або ресурсів, яких потребують чи хочуть. Часто їх помилково вважають «невибагливими домашніми тваринами», яких можна залишати самих на цілий день. Насправді це не так — вони сумують за нами й можуть почуватися самотніми, саме тому так радісно зустрічають нас, коли ми повертаємося додому.
4. Гнів і образа

Незважаючи на те, що коти відчувають злість, вони не затаюють образи через те, що сталося в минулому.
Якщо кішці щось не до вподоби, ви швидко це помітите. Подряпина, різкий рух лапою, характерні звуки або шипіння сигналізують, що вона опинилася в ситуації, яка їй некомфортна. Коти люблять мати вибір і можливість відступити. Тому, якщо взяти кішку без попередження, вона може вислизнути з рук і втекти.
Коти живуть «тут і зараз», і їхня поведінка визначається діями та їхніми наслідками. Ми, люди, часто помилково сприймаємо це як свідому мотивацію, але коти не ображаються і не планують помсти.
Тож шипіння — це не прояв «відплати», а лише спосіб показати, що їм щось не подобається. І вже зовсім скоро ваш кіт може знову спокійно сидіти у вас на колінах і муркотіти, ніби нічого й не було.
5. Страх
Коти справді здатні відчувати страх і реагують ним у ситуаціях, які сприймають як загрозливі. Для диких котів страх є важливою частиною виживання й допомагає уникати небезпеки. Домашні ж коти зазвичай відчувають страх, коли інша кішка загрожує їм на їхній території, коли їх саджають у переноску для поїздки до ветеринара, коли їх турбують під час сну або коли ми проявляємо до них гнів.
Страх може призводити до різних поведінкових і навіть медичних проблем у котів, зокрема до небажаного сечовипускання в домі та надмірного вилизування. Наші котячі улюбленці дуже чутливі до навколишнього середовища, тому зменшення рівня страху й стресу є важливою умовою їхнього добробуту та здоров’я.
6. Почуття провини
Коти не відчувають провини. Якщо ваш кіт справив потребу на підлозі, він може виглядати розгубленим або пригніченим — але це через страх, а не через почуття провини. Як власники, ми іноді реагуємо роздратуванням або несхваленням, і це лише лякає котів. У такій ситуації вони відчувають саме страх, а не провину. Тому важливо ніколи не карати свого кота — краще використовувати перенаправлення поведінки та позитивне підкріплення.
7. Ревнощі
У котів справді можуть проявлятися ревниві «думки». Це можна помітити, наприклад, коли ви гладите одного кота, а інший підходить, намагається його відтіснити, нявкає або починає штовхати вашу руку. Іноді власники також помічають подібну поведінку, коли в домі з’являється нова дитина, яка отримує більше уваги, або коли приходять гості й звичний розпорядок змінюється.
Усе це пов’язано з гнучкою соціальною ієрархією в котячих групах. Кішки по черзі користуються важливими ресурсами, такими як їжа чи місце для відпочинку, на відміну від собак, у яких у зграї є чітка ієрархія з лідерами. Тому кіт може відчувати заздрість, якщо вважає, що інші отримують ресурси, яких йому бракує.
Як уже згадувалося, коти сприймають свою людську сім’ю подібно до інших котів, тому наша увага й турбота мають для них велике значення. Так само важливими для них є їжа, іграшки та місце для відпочинку.







