
Одне з важливих рішень для власників котів — вибір статі тварини. Якщо ви плануєте мати більше ніж одного кота (а це має багато переваг), постає питання: кого краще обрати як компаньйона — самця чи самку? Це не завжди просте рішення, адже багато залежить від індивідуальних особливостей котів і їхнього походження.
Що краще — мати двох котів однієї статі чи самця і самку? Читайте далі, щоб дізнатися, як уживаються кішки між собою та як підтримувати мир у домі з кількома тваринами.
Вашому коту потрібен друг?

Дві кішки, які ростуть разом, зазвичай добре ладнають як дорослі.
Кішок часто називають королевами, і вони справді поводяться відповідно до цього «титулу». Вони схильні встановлювати ієрархію у своєму середовищі й прагнуть розуміти, хто є «головним». Поява ще однієї самки в домі може порушити цей баланс. Деякі кішки добре уживаються разом, але інші можуть конфліктувати, що призводить до напружених ситуацій.
Багато залежить від попереднього досвіду кішки та того, наскільки вона звикла до спілкування з іншими котами. У природі кішки можуть жити групами та формувати соціальні зв’язки, але труднощі часто виникають, якщо кішка довгий час була єдиною в домі, а потім з’являється інша самка.
Якщо ж кішки ростуть разом — наприклад, це однопометники або кошенята, взяті одночасно — вони зазвичай добре ладнають. Вони звикають одна до одної з раннього віку, не сприймають одна одну як загрозу й легше ділять простір.
Чому дві жінки не можуть ладити?

Деякі коти можуть жити разом у гармонії, але це сильно залежить від індивідуальних особливостей котів.
Є кілька причин, чому кішки можуть не уживатися в одному домі. Якщо один або обидва коти не мали позитивного досвіду взаємодії з іншими тваринами, у них можуть бути відсутні позитивні асоціації, і вони часто негативно реагують на новачків, сприймаючи їх як загрозу своїй території.
Дорослі кішки, які раніше жили наодинці, не звикли ділити свій простір, тому поява іншого кота може викликати у них розгубленість і оборонну або навіть агресивну поведінку. Вони можуть відчувати загрозу, адже нова тварина має інший запах, і через це змінюється запах усього дому — предметів і навіть людей.
Коти мають сильну потребу позначати запахом усе навколо себе, тому в домі з кількома котами може виникати конкуренція за територію. Вони труться об предмети, меблі й навіть людей, щоб «позначити» їх своїм запахом. Це може перерости в напружене суперництво й викликати значний стрес.
Уявіть, що ви підходите до когось близького, а відчуваєте запах іншого «суперника» — для котів це подібне відчуття. Якщо кішки не пов’язані між собою, їм потрібен час, щоб встановити баланс і звикнути одна до одної.
Ще одна причина конфліктів — різниця в характері. Темперамент кішки значною мірою визначає, наскільки добре вона прийме іншу тварину. Більш сором’язлива кішка може піддаватися тиску з боку більш домінантної, яка прагне утвердити свою позицію.
Кішки різного віку мають різний рівень енергії та інтереси. Те, що для однієї кішки є захоплюючим, для іншої може бути нудним. Через це іноді виникають конфлікти: більш активна кішка може надокучати іншій, що призводить до роздратування або навіть агресивної реакції.
Буває й так, що коти спочатку добре ладнають, але згодом виникає негативна асоціація. Наприклад, якщо одна кішка повертається від ветеринара з незвичним запахом, інша може сприйняти це як щось загрозливе й почати шипіти або уникати контакту.
Стерилізація та кастрація також впливають на взаємини між котами. Стерилізовані тварини зазвичай менш схильні до територіальної агресії. Нестерилізовані самки частіше конфліктують через конкуренцію, пов’язану з розмноженням.
Стерилізація обох кішок може допомогти зменшити конфлікти. Стерилізовані самки зазвичай менш схильні до боротьби за домінування. Після стерилізації знижується вплив статевих гормонів, що особливо помітно у самців, але також має значення і для самок.
Кішка, яка нещодавно народила, зазвичай не буде дружелюбною до інших котів, навіть якщо раніше вони добре ладнали. Така поведінка називається материнською агресією. Вона може проявлятися гарчанням, спробами вкусити або вдарити іншу кішку.
Зазвичай ця поведінка зникає після того, як кошенята підростають і відокремлюються від матері. Однак якщо агресія виражена, рекомендується розглянути стерилізацію, щоб уникнути подібних проблем у майбутньому.
Як познайомити двох котів

По-перше, варто підготувати середовище ще до появи другої кішки. Є просте правило: кількість котів = достатня кількість ресурсів.
Тобто, якщо у вас дві кішки, вам знадобляться два лежаки, три лотки (по одному на кожну кішку плюс один додатковий), дві миски для води, дві миски для їжі, дві когтеточки та достатня кількість іграшок для обох.
Далі ці ресурси потрібно правильно розмістити по дому, щоб кожна кішка могла їсти, спати, дряпати, користуватися лотком і відпочивати без конкуренції та з достатньою приватністю. Також важливо не ставити миски з їжею поруч із лотками.
По-друге, можна використовувати спеціальні засоби, такі як дифузори Feliway або їх аналоги. Вони виділяють синтетичні феромони, які імітують заспокійливі сигнали, що допомагають кішкам почуватися безпечніше та спокійніше.
По-третє, дійте дуже повільно. Коли ви приносите нового кота додому, спочатку ізолюйте його в окремій кімнаті, подалі від іншої кішки. Дозвольте кішкам обмінятися запахами, поклавши ковдру однієї кішки в лежанку іншої, щоб вони могли її обнюхати й звикнути до нового запаху. Через кілька днів можна поміняти між кішками миски для їжі. (Це безпечно, якщо жодна з кішок не хворіє й не перебуває на спеціальній дієті — у такому разі цей крок варто пропустити.)
Коли вони почнуть спокійно реагувати на новий запах, дозвольте їм побачити одна одну. Спочатку краще, щоб між ними був фізичний бар’єр, на випадок якщо одна з кішок спробує накинутися й поранити іншу. Добрим варіантом може бути перенесення для кота, дитяча хвіртка або сітка, через яку вони зможуть бачити одна одну.
Поступово дозволяйте кішкам підходити одна до одної ближче, поки вони не будуть готові до прямого контакту. Завжди наглядайте за ними, і якщо з’являються ознаки агресії чи тривоги, знову розділіть їх і поверніться на попередній етап. Процес адаптації може зайняти кілька місяців, тому важливо не поспішати й дати кішкам час звикнути одна до одної.
Насамкінець, не сваріть кішку за прояви конфлікту — це лише посилить стрес. Подбайте, щоб у кожної кішки були безпечні місця, куди вона може відступити. Уважно спостерігайте за їхньою поведінкою, апетитом, доглядом за собою та звичками користування лотком, адже зміни можуть свідчити про сильний стрес.
Якщо ситуація не покращується, варто звернутися за порадою до ветеринара або спеціаліста з поведінки тварин. Також важливо виключити можливі медичні причини, оскільки вони можуть впливати на поведінку кішки.
Читайте також: Що таке котячі феромони і чи справді вони діють?






