Чи хороший слух у котів?

Ми всі знайомі з виглядом кота, який присідає під час полювання на здобич, покладаючись на свій чудовий зір і швидкі рефлекси. Але чи знаєте ви, що коти також мають надзвичайно гострий слух?

Насправді ваш кіт чує краще, ніж люди та собаки!

Це може не бути несподіванкою для тих із вас, хто помічав, що кіт раптово з’являється від найменшого звуку відкривання банки з їжею або чує, як ваша машина під’їжджає до будинку. Можливо, ви вже переконалися в дивовижних здібностях свого кота до слуху.

Слух домашнього кота справді вражає і водночас є досить складним. Щоб краще зрозуміти, як працює їхній слух, спочатку варто розглянути будову котячого вуха і те, як звук потрапляє до нього.

Будова котячого вуха

Будова котячого вуха має велике значення. Як відомо, коти мають великі загострені зовнішні вуха (вушні раковини). Ці вушні раковини працюють як маленькі радари, повертаючись, щоб уловлювати звуки та спрямовувати їх у слуховий прохід.

Звідти звукові хвилі досягають барабанної перетинки і змушують її вібрувати, передаючи сигнал далі до равлика (органу слуху). Равлик надсилає сигнали до мозку для розпізнавання звуків, і кіт реагує на шум.

Вушні раковини мають 32 м’язи, які допомагають їм обертатися для кращого сприйняття звуків. Вони можуть рухатися незалежно одна від одної (тобто вуха можуть бути спрямовані в різні боки) і обертатися приблизно на 180 градусів. Це допомагає котам точно визначати, звідки надходить звук.

На вушних раковинах також є маленька складка, яку називають кишенею Генрі, розташована збоку вуха. Вона не має відомої особливої функції, але іноді там можуть ховатися дрібні кліщі, які ветеринар може виявити, якщо кіт страждає від свербежу.

Що всередині вуха?

Якщо вуха вашої кішки брудні, заплануйте візит до ветеринара, щоб перевірити наявність інфекції, вушних кліщів чи інших проблем.

Зсередини вухо поділяється на зовнішнє, середнє та внутрішнє. Зовнішнє вухо складається з вушної раковини та частини слухового проходу, яку можна побачити, заглянувши у вухо кота.

Середнє вухо містить барабанну перетинку і невелику порожнину, заповнену повітрям. У цій порожнині розташовані три маленькі кісточки: коваделко, стремінце та молоточок.

Внутрішнє вухо містить равлик (орган слуху) та вестибулярний апарат. За рівновагу відповідає саме вестибулярний апарат, і, як відомо, у котів він працює дуже добре.

Мабуть, кожен бачив, як кіт граційно йде вздовж паркану або стіни, не втрачаючи рівноваги. Це важлива функція внутрішнього вуха; проблеми з вухами можуть викликати не лише порушення слуху, але й проблеми з рівновагою.

Як далеко чують коти?

Коти мають діапазон слуху приблизно від 45 Гц до 64 кГц. Це ширший діапазон порівняно із собаками (від 67 Гц до 45 кГц) і людьми (від 64 Гц до 23 кГц). Це означає, що коти можуть чути понад 10,5 октави, тоді як люди — близько 9,3. Коти особливо добре сприймають високі звуки та високі частоти.

Важко точно визначити, на якій відстані кіт може чути звук, оскільки це залежить від багатьох факторів, таких як амплітуда, рівень шуму та умови навколишнього середовища. Потрібні додаткові дослідження, щоб встановити точні відстані, на яких коти можуть чути звуки, але безсумнівно, що деякі звуки вони здатні вловлювати на дуже великій відстані — навіть у кілька кілометрів.

Ми знаємо, що на відстані трьох футів кіт може розрізняти звуки, джерела яких знаходяться лише на відстані трьох дюймів одне від одного. Уявіть двох мишей, які стоять на відстані трьох дюймів одна від одної, на відстані трьох футів від кота, і видають звуки. Кіт зможе визначити, яка саме миша видає який звук. Як можна уявити, це надзвичайно корисно під час полювання.

Коти також можуть чути звуки на відстані у чотири-п’ять разів більшій, ніж люди. Тому не дивно, що коти часто реагують на звуки, які ми ще не чуємо (наприклад, коли хтось підходить до будинку або коли наближається гроза).

Чи всі коти це добре чують?

Коти мають 32 м’язи у вухах, які дозволяють їм обертатися, щоб вловлювати шуми, подібно до радара.

Хоча котам пощастило мати чудові слухові здібності, деякі коти мають порушення слуху або зовсім не чують, що призводить до постійної глухоти.

Білі коти особливо схильні до вродженої глухоти (наявної від народження) через аутосомний ген W (ген білого забарвлення). У деяких котів це може призводити до дегенерації слухового апарату (частини, що відповідає за слух) у внутрішньому вусі.

Порушення слуху можуть виникати в одному або в обох вухах. Білі коти з двома блакитними очима мають у три-п’ять разів більшу ймовірність бути глухими, ніж білі коти з неблакитними очима. Для перевірки слуху у білих племінних котів можна провести тест BAER (слухова викликана реакція стовбура мозку). Білих глухих котів не слід використовувати для розведення через генетичну природу цієї глухоти.

Окрім білих котів, інші коти також можуть втратити слух із віком або через певні захворювання вух, про які йтиметься далі.

Догляд за вухами: як зберегти вуха здоровими?

Нормальний, здоровий кіт повинен мати чисті вуха, які не потребують регулярного чищення. Якщо вуха вашого кота виглядають чистими і не турбують його, втручатися не потрібно.

Однак у деяких котів у вухах може накопичуватися сірка з різних причин. У таких випадках може бути корисним регулярне чищення вух спеціальним засобом (бажано рекомендованим ветеринаром). Спочатку варто показати кота ветеринару, щоб виключити вушну інфекцію та переконатися, що барабанна перетинка ціла. Не слід використовувати засоби для чищення вух, якщо барабанна перетинка пошкоджена, якщо тільки це не призначено вашим ветеринаром.

Які проблеми можуть виникнути з вухами?

Зображення людини, яка акуратно чистить вуха коту.

Ваш ветеринар може захотіти зробити мазок з вух, щоб перевірити наявність бактерій або вушних кліщів.

Ми вже говорили про дивовижні слухові здібності котів, але що відбувається, коли з їхніми вухами виникають проблеми?

Вушні інфекції є одними з найпоширеніших захворювань, з якими стикаються у ветеринарній практиці, і, на мою думку, це найчастіша проблема з вухами у домашніх тварин.

Найпоширенішим типом є зовнішній отит, що означає запалення або інфекцію у зовнішньому слуховому проході. Зазвичай його діагностують за допомогою цитології (дослідження клітин із вуха під мікроскопом) і часто лікують очищенням вух та застосуванням відповідних крапель з антибіотиками, призначених ветеринаром.

Більш серйозні інфекції включають середній і внутрішній отит, які уражають барабанну перетинку та внутрішні структури вуха. Інфекції такого типу можуть викликати проблеми з рівновагою та орієнтацією у просторі, оскільки впливають на вестибулярну систему. Такі випадки потребують більш спеціалізованого та інтенсивного лікування у ветеринара.

Окрім інфекцій, існують й інші поширені захворювання, які можуть впливати на вуха, зокрема: