01.03.2026
Ця стаття має на меті детально пояснити, що таке атопічний дерматит у котів. Мета матеріалу — надати власникам просте й зрозуміле пояснення цього поширеного алергічного захворювання шкіри.
Що таке атопічний дерматит?
Атопічний дерматит — це свербіж шкіри, який спостерігається у котів (та інших дрібних тварин), спричинений запаленням, що виникає після алергічної реакції на алергени навколишнього середовища. У людей атопічний дерматит також трапляється і має назву екзема.
Наскільки поширеним є атопічний дерматит?
Це поширена форма алергічного дерматиту. Приблизно один із восьми котів, яких направляють до ветеринарів-дерматологів для поглибленого обстеження, має саме цей діагноз.
Чому у котів виникає атопічний дерматит?
Хворі коти можуть мати генетичну схильність до розвитку цього алергічного стану. Проте в більшості випадків конкретну причину визначити не вдається, і захворювання не є більш типовим для якоїсь окремої породи.
Симптоми атопічного дерматиту у котів
Найпоширеніші симптоми атопічного дерматиту у котів зазвичай включають свербіж, вилизування лап, вушні інфекції та шкірні інфекції.
Клінічні ознаки атопічного дерматиту включають:
- Свербіж (із подряпинами по всьому тілу, вилизування лап тощо)
- Отит зовнішнього вуха
- Рецидивуючі ураження шкіри та шкірні інфекції, зокрема піодермія
- Алопеція, тобто випадіння шерсті
- Міліарний дерматит (огрубілі ділянки шкіри з кірочками)
- Еозинофільна гранульома, підняті рожеві болісні на вигляд ділянки шкіри, також відомі як еозинофільні бляшки
Причини атопічного дерматиту у кішок
Це імунозалежне захворювання, тобто пов’язане з порушеннями роботи імунної системи. Уражені коти, ймовірно, мають генетичну схильність до розвитку підвищеної чутливості до алергенів у навколишньому середовищі.
Діагностика атопічного дерматиту
Якщо ветеринар підозрює, що у кота може бути атопічний дерматит, можуть бути проведені такі етапи обстеження.
Детальний збір анамнезу
Ветеринар обговорить усі аспекти життя кота та догляду за ним. Існують інші причини, які можуть спричиняти подібні клінічні ознаки, як і при атопічному дерматиті, і детальний анамнез допомагає відрізнити різні можливі стани.
Іноді свербіж має сезонний характер, наприклад при алергії на квітучі рослини. Проте часто він спостерігається протягом усього року. У деяких випадках спочатку симптоми є сезонними, але з часом стають постійними.
Фізичний огляд
Ветеринар ретельно огляне кота, звертаючи увагу на точний характер і розташування уражень шкіри. Можуть спостерігатися почервоніння шкіри, висипання у вигляді папул і пухирців, подібних до опіку кропивою, а також екскоріації, тобто ділянки пошкодження шкіри внаслідок розчісування.
Уражені ділянки часто включають пахвові западини, пахову зону, область під хвостом, ділянки навколо очей і рота, а також вуха та голову.
Шкірні тести
Ваш ветеринар може запропонувати проведення різних шкірних тестів для з’ясування причини проблеми. Деякі ветеринари первинної практики можуть направити вас до спеціаліста з дерматології для проведення частини або всього комплексу обстежень.
1. Грибковий посів
Стригучий лишай, або дерматофітоз, може потребувати виключення шляхом проведення грибкового посіву зразків шкіри та шерсті кота.
Останніми роками стала доступною полімеразна ланцюгова реакція, ПЛР тестування. Воно швидше та чутливіше порівняно з грибковим посівом, тобто має вищу ймовірність виявлення збудника.
2. Зішкріб шкіри та цитологія
Свербіж часто спричиняється паразитами, такими як блохи при блошиній алергії, воші, кліщі Demodex, Notoedres та інші, тому їх необхідно виключити. Також важливо виявити вторинні бактеріальні або дріжджові інфекції, якщо вони погіршують перебіг основної алергії.
Зішкріб шкіри проводять за допомогою притупленого леза, яким обережно знімають верхні шари шкіри для виявлення кліщів під мікроскопом.
Цитологія передбачає збір клітин із поверхні шкіри. Особливу увагу приділяють ділянкам із випадінням шерсті, вологим або подразненим зонам. Зразки можуть брати різними способами. Іноді використовують ватний тампон. Також застосовують двосторонню липку стрічку, оскільки її клейка поверхня підвищує ймовірність отримання якісного зразка.
Зразки для цитології також досліджують під мікроскопом. Ветеринар оцінює наявність бактерій, дріжджових грибів та запальних клітин, що підтверджує вторинну інфекцію і потребу в антимікробному лікуванні.
3. Алергологічні проби
Можуть застосовуватися два типи досліджень.
- Внутрішньошкірний алерготест (IDT): використовується для визначення конкретних алергенів, які можуть спричиняти проблему. Це дозволяє підібрати алергени для алерген-специфічної імунотерапії або визначити подразники, яких слід уникати.
- Серологічний алерготест (SAT): ередбачає дослідження зразка крові для виявлення алергенів шляхом вимірювання рівня антитіл IgE (імуноглобулін E). Коли кіт має алергію, його організм виробляє підвищену кількість IgE у відповідь на певний алерген, наприклад пилок, пилових кліщів або плісняву.
4. Біопсія шкіри
Біопсія шкіри не виявляє специфічних змін, які дозволяють безпосередньо встановити діагноз атопічного дерматиту у кота. Проте гістопатологічне дослідження зразка шкіри допомагає виключити інші захворювання, що можуть мати подібні прояви.
5. Оцінка відповіді на лікування
Простий і логічний підхід із послідовним виключенням інших причин свербежу шкіри відіграє важливу роль у діагностиці атопічного дерматиту у котів.
- Застосування спеціального раціону як єдиного джерела їжі протягом 6–8 тижнів допомагає виключити харчову алергію.
- Ретельна протипаразитарна обробка: повний контроль бліх є необхідним для остаточного виключення шкірних паразитів. Блошиний алергічний дерматит є однією з найпоширеніших форм алергії у котів, навіть тих, що живуть виключно в приміщенні. Парадоксально, але самих бліх часто не видно, оскільки клінічні прояви викликає алергічна реакція на їхню слину. Лікування все одно проводять, щоб оцінити, чи буде позитивна відповідь і таким чином виключити цей діагноз.
- Відповідь на протизапальну терапію: позитивна реакція на пробне лікування протизапальними препаратами може підтвердити ймовірність атопічного дерматиту.
Скільки коштує лікування кота від атопічного дерматиту?
Вартість залежить від багатьох індивідуальних чинників. Перед початком лікування варто попросити ветеринара надати детальний кошторис.
Окрім регулярного контролю основного алергічного стану, можливі періодичні загострення кілька разів на рік або частіше. У таких випадках можуть розвиватися вторинні шкірні або вушні інфекції, які потребують окремого обстеження та лікування, що збільшує загальні витрати.
Лікування атопічного дерматиту
Зазвичай лікування включає кортикостероїди або глюкокортикоїди, антигістамінні препарати, добавки з незамінними жирними кислотами, інгібітори кальциневрину та спеціальні шампуні.
Існує кілька варіантів лікування.
- Основою терапії традиційно є кортикостероїди або глюкокортикоїди. Найчастіше застосовують пероральний преднізолон, намагаючись підібрати найменшу ефективну дозу, можливо через день, за потреби для контролю симптомів. Ін’єкції глюкокортикоїдів тривалої дії, такі як Depo-Medrol, можуть бути корисною альтернативою для котів, яких важко лікувати перорально.
- Антигістамінні препарати недостатньо ефективні для контролю вже наявних проявів, але можуть бути корисні на пізніх стадіях для профілактики загострень при регулярному застосуванні.
- Добавки з незамінними жирними кислотами (EFA) можуть допомогти довгостроково, покращуючи стан шкіри і тим самим зменшуючи необхідну дозу сильніших препаратів, таких як кортикостероїди.
- Інгібітори кальциневрину, наприклад циклоспорин («Atopica») або такролімус, є модуляторами імунної системи та можуть бути корисні в складі довгострокової терапії. Вони пригнічують реакцію імунної системи на алергени, що є основною причиною запалення шкіри при атопічному дерматиті.
- Деякі нові протизапальні препарати, наприклад оклацитиниб («Apoquel»), ще не мають офіційного дозволу для використання у котів, проте ветеринари можуть призначати їх поза інструкцією у певних випадках. Оклацитиниб блокує один із шляхів, що призводить до свербежу під час алергічної реакції, і має менший вплив на імунну систему порівняно з циклоспорином або такролімусом.
- Спеціальні шампуні та купання можуть допомогти у деяких випадках, наприклад при інфекції Malassezia, яка посилює свербіж.
- Алерген-специфічна імунотерапія (ASIT) може застосовуватися для зменшення потреби у сильніших системних імуномодулюючих препаратах. ASIT працює через процес гіпосенситизації: спочатку за допомогою внутрішньошкірних (IDT) або серологічних (SAT) тестів визначають алергени або антигени, які спричиняють реакцію. Потім ці алергени включають у спеціально виготовлену стерильну формулу. Препарат вводять підшкірно або у вигляді під’язикових крапель у поступово зростаючих дозах. Така терапія ефективна приблизно у 60% випадків. Мета полягає в поступовому «звиканні» імунної системи кота до алергенів, щоб реакція на них була менш вираженою і, відповідно, зменшувався свербіж.
- В окремих випадках можливо мінімізувати контакт кота з алергенами, наприклад видаливши певні тканини, обмеживши доступ до конкретної рослинності тощо.
Моніторинг і прогноз
Оскільки основним симптомом атопічного дерматиту є свербіж, власникам зазвичай легко спостерігати за перебігом захворювання, хоча регулярні ветеринарні огляди також корисні. Більшість випадків добре піддаються лікуванню, проте зазвичай потрібна довгострокова підтримуюча терапія.
Висновок
Атопічний дерматит — це форма алергічного захворювання шкіри, яка спричинює у котів свербіж та висипання. Часто він потребує тривалого підтримуючого лікування під постійним наглядом ветеринара.
