30.03.2026
Кожен власник кішки знайомий із її нявканням. Більшість котів використовують голос для спілкування як із людьми, так і з іншими котами.
Деякі кішки дуже голосні й часто нявкають, тоді як інші значно тихіші, і їх майже не чути. Окремі породи схильні до більшої “балакучості” — наприклад, бенгальські та сіамські коти відомі своєю гучністю.
Індивідуальні відмінності — це нормально; проблема виникає тоді, коли кішка раптово починає нявкати більше, ніж зазвичай. Ось сім основних причин, чому це може відбуватися:
1. Ваша кішка в тічці
Самка під час тічки може перевертатися на спині або висунути зад у повітря, щоб залучити потенційних партнерів.
Якщо ваша нестерилізована кішка раптово починає голосно нявкати, найімовірніше, у неї тічка. Так званий шлюбний крик має характерний звук — він гучний, різкий і може здаватися тривожним. Багато власників помилково сприймають його як ознаку болю або страждання, що може збивати з пантелику.
Під час тічки кішка зазвичай стає дуже ласкавою, збудженою і часто треться об вас. Якщо погладити її по спині, вона може вигнути її та підняти задню частину тіла — це поза, яка називається лордозом. Така поведінка є чітким сигналом для самців про готовність до спаровування. Якщо кішка приймає цю позу і водночас голосно нявкає або виє, це вказує на те, що у неї тічка.
2. Нудьга/Самотність
Нудьгуючі або самотні коти можуть нявкати, щоб привернути вашу увагу.
Якщо ваша кішка залишається сама протягом частини дня, вона може відчувати самотність або нудьгу. Постійне нявкання в такому випадку може бути способом привернути увагу. Деякі коти навіть можуть страждати від тривоги розлуки. Щоб зменшити ці прояви, намагайтеся більше гратися з кішкою та приділяти їй увагу й ласку, коли ви вдома.
Також варто використовувати інтерактивні іграшки, які допомагають урізноманітнити середовище. Корисно періодично змінювати іграшки, щоб кішці не набридало гратися з одним і тим самим.
Можна застосовувати позитивне підкріплення: заохочувати кішку увагою, коли вона поводиться спокійно, і не реагувати, коли вона надмірно нявкає. Це не дає миттєвого результату, але з часом і терпінням допоможе кішці відчути себе в безпеці та зрозуміти, що її не залишили.
3. Голод
Коли миска з їжею порожня, коти намагатимуться дати вам знати будь-що, зокрема голосом.
Це одна з найпоширеніших причин, чому кішка починає надмірно нявкати. Багато власників легко впізнають цю ситуацію, адже й люди часто стають більш голосними, коли голодні.
Слідкуйте за вагою кішки та звертайте увагу на будь-які різкі зміни. Переконайтеся, що вона отримує достатньо їжі й годується у відповідний час. Якщо у вас кілька котів, перевірте, чи її не відганяють від миски та чи вона отримує свою порцію. Якщо кішка любить їсти невеликими порціями протягом дня, можна годувати її частіше — приблизно чотири рази на день, а в ідеалі до шести.
Варто враховувати, що нявкання може бути пов’язане як із реальним, так і з «умовним» відчуттям голоду. Кішка може просити їжу, навіть якщо вона їй насправді не потрібна. На апетит також можуть впливати гормональні зміни або деякі ліки.
4. Стрес
Якщо щось у житті вашого кота викликає стрес, він може спробувати повідомити про це за допомогою термінового нявкання.
На жаль, у домашньому середовищі є багато факторів, які можуть викликати стрес у котів. Коли кішка відчуває стрес, вона часто починає голосно й часто нявкати, намагаючись таким чином передати свій стан.
До найпоширеніших причин стресу належать переїзд, поява нового члена сім’ї (людини чи тварини), втрата когось із родини, конфлікти з іншими котами, ремонт або інші гучні та тривалі шуми.
Кішки дуже чутливі й сприйнятливі, тому навіть незначні зміни можуть на них впливати. Спробуйте визначити джерело стресу та, за можливості, зменшити або усунути його (хоча це не завжди просто зробити).
5. Біль
Якщо ваша кішка нявкає і шипить, коли ви до неї торкаєтеся, це може бути пов’язано з болем.
Кішки зазвичай добре приховують біль, адже в дикій природі демонстрація слабкості може зробити їх уразливими для хижаків. Проте в домашніх умовах вони іноді можуть голосно нявкати, щоб дати зрозуміти, що їм боляче або некомфортно.
Це спосіб повідомити, що щось не так. У разі сильного болю, наприклад при травмі чи переломі, кішка може голосно й наполегливо кричати та виглядати дуже стурбованою. Якщо є підозра, що кішка відчуває біль, слід негайно звернутися до ветеринара.
6. Хвороба
Надмірна вокалізація пов’язана з деякими захворюваннями, такими як гіпертиреоз.
У деяких випадках підвищена вокалізація може бути пов’язана з медичними проблемами. Існує кілька станів, які можуть призводити до того, що кішка починає більше нявкати.
Один із них — гіпертиреоз, спричинений підвищеною активністю щитоподібної залози. Його часто супроводжують втрата ваги, підвищена збудливість або агресія та надмірний апетит.
Інша поширена причина — захворювання нижніх сечових шляхів (наприклад, цистит). У таких випадках кішка може відчувати значний дискомфорт або біль під час сечовипускання і часто голосно нявкає, намагаючись повідомити про проблему.
Інші стани, такі як шлунково-кишкові розлади або кишкові паразити, які впливають на апетит кішки, також можуть призводити до посиленого нявкання.
Ще одним можливим чинником є синдром котячої гіперестезії — рідкісний стан, при якому кішка стає надмірно чутливою до дотиків та інших подразників. Це може викликати часте й інтенсивне нявкання. Якщо у вас є будь-які сумніви щодо стану здоров’я вашої кішки, не відкладайте звернення до ветеринара.
7. Котяча деменція
Літні коти з котячою когнітивною дисфункцією можуть збентежитись і в результаті частіше нявкати.
Хоча у котів це досліджено не так детально, як у людей, зміни в мозку можуть відбуватися подібним чином. У літніх котів може розвиватися так звана котяча деменція, або когнітивна дисфункція. Зазвичай вона не зустрічається у молодих тварин.
Такий стан може призводити до розгубленості й тривоги. Кішка може реагувати частим або надмірним нявканням. Також можливі зміни поведінки: підвищена дратівливість, порушення режиму сну, незграбність і навіть використання туалету в незвичних місцях.
Через дезорієнтацію кішка може нявкати без очевидної причини, особливо вночі. У таких випадках іноді допомагає м’яке нічне освітлення. Ветеринар може також призначити відповідне лікування, тому при підозрі на такі зміни варто звернутися за консультацією.
Якщо ваша кішка втрачає зір або слух, що часто трапляється зі старістю, ви можете побачити подібні ознаки, як описано вище. Іноді у старшого кота важко відрізнити проблеми, коли відбувається кілька речей.
Читайте також: 10 причин, чому ваш кіт не перестає нявкати вночі
