Як лікувати кота з опухлою лапою

Lethabo Joy / Shutterstock.com

Опухла лапа — одна з поширених проблем, з якими можуть стикатися коти. Ця стаття має на меті пояснити можливі причини такої набряклості, а також підказати власникам, як найкраще допомогти своїй кішці в цій ситуації.

Визначити опухлу лапу досить просто: вона виглядає більшою, ніж зазвичай. Це легко помітити, порівнявши її з лапою на протилежному боці — у нормі вони мають бути однакового розміру. Якщо одна більша, значить вона набрякла. (Теоретично у кішки можуть одночасно набрякнути дві лапи, але це трапляється рідко.)

Причини опухання лап у кішок

Якщо опухла лапа не болить, кіт буде ходити по ній нормально.

У широкому розумінні існує два типи опухлих лап у кішок: набряклі лапи, які супроводжуються болем, і набряклі лапи без болю.

Різницю зазвичай легко помітити. Якщо лапа болить, кішка буде кульгати (вона може тримати лапу піднятою або ж кульгавість буде менш помітною). Якщо ж лапа не болить, вона ходитиме нормально. Крім того, якщо набряк викликаний запаленням (наприклад, через алергічну реакцію), лапа може свербіти та спричиняти дискомфорт. Такий дискомфорт є більш легкою формою болю.

Причини болючих опухлих лап

У деяких випадках може бути рекомендовано рентгенівське обстеження, щоб виявити причину болючої опухлої лапи.

Якщо опухла лапа болить, це може бути спричинено різними причинами. Найпоширеніші з них:

• Укус кота: це одна з найчастіших причин набряку лапи. Під час бійки кішку можуть вкусити за лапу, внаслідок чого потрапляє інфекція й утворюється абсцес, що викликає набряк і біль. Іноді очевидно, що кіт бився (ви могли це бачити або чути), але буває й так, що про це невідомо. При уважному огляді лапи часто можна помітити слід укусу або невеликий струп на шкірі. Подряпини також можуть сприяти розвитку інфекції.
• Інші причини інфекцій та абсцесів: будь-яка колота рана (укус гризуна під час полювання, наступання на цвях тощо) може призвести до занесення інфекції та утворення абсцесу.
• Розтягнення: якщо кіт підвернув лапу, це може спричинити розтягнення суглобів, набряк і біль.
• Перелом: падіння або травма можуть призвести до перелому кісток у лапі чи нозі, що викликає болісний набряк.
• Травма від розчавлення: якщо лапу притиснуло (наприклад, під час ДТП чи іншої травми), вона буде набряклою та болючою, навіть без видимих слідів укусу чи ран.
• Артрит: уражені артритом суглоби часто набрякають і болять. Якщо набрякли суглоби лапи, це може бути поширеною причиною. Рухливість кішки при цьому зазвичай знижується. Варто уважно спостерігати за її поведінкою (як вона стрибає, спускається, пересувається сходами, користується когтеточкою тощо).
• Опіки: якщо кішка наступила на гарячу поверхню (наприклад, плиту), підошва лапи може отримати опік, що призведе до болю й набряку. Хімічні опіки від контакту з їдкими речовинами можуть мати подібний ефект.
• Врослі кігті: якщо кіготь надто довгий і викривлений, він може врости в шкіру біля основи, що призводить до інфекції та болючого набряку.
  Укуси або жалення комах: укуси бджіл, ос або павуків можуть викликати набряк і дискомфорт.
• Укус змії: якщо кішку вкусила змія за лапу, це може спричинити сильний біль і набряк.
  Сторонні предмети: колючки, скалки, насіння трави чи уламки скла можуть застрягти в лапі й викликати набряк.
• Захворювання кісток: у рідкісних випадках різні хвороби кісток, включно з інфекціями або раком, можуть призводити до болісного набряку.
• Захворювання м’яких тканин: також рідко, але проблеми з м’якими тканинами лапи, включно з пухлинами або інфекціями, можуть викликати набряк і біль.

Причини безболісних опухлих лап

Набряк, який є набряком, спричиненим ненормальним накопиченням рідини, може спричинити неболючі опухлі лапи.

Усі перелічені вище причини болючих опухлих лап на ранніх стадіях можуть проявлятися як безболісні набряки. Кішки мають різний поріг чутливості до болю і часто добре приховують його ознаки, особливо якщо перебувають у стресі або якщо проблема тільки починає розвиватися. Деякі інші причини безболісних опухлих лап включають:

• Набряк лапи може виникати з різних медичних причин, коли рідина виходить із кровоносного русла в підшкірні тканини та м’які структури лапи, проявляючись як безболісний набряк. Часто це спостерігається на обох задніх або навіть на всіх чотирьох лапах, а не лише на одній.
• Подушкоподібний пододерматит (котячий плазмоцитарний пододерматит) — це аутоімунна реакція алергічного типу, яка може спричиняти набряк м’яких тканин подушечок лап із накопиченням певних типів лімфоцитів. Така надмірна імунна відповідь найчастіше вражає плеснову подушечку, розташовану вище на лапі, а інколи й пальцеві подушечки.
• Реакції типу еозинофільної гранульоми можуть викликати алергічне ураження шкіри та набряк, який іноді проявляється як опухла лапа.
• Рідкісні захворювання кісток також можуть призводити до безболісного набряку лап (наприклад, гіпертрофічна остеопатія).

Чи варто вам йти до ветеринара?

Опухлу лапу завжди повинен перевіряти ветеринар, якщо лапа здається дуже болючою.

Якщо у кішки болюча опухла лапа (тобто вона кульгає або тримає лапу піднятою), варто якнайшвидше звернутися до ветеринара. Якщо це сталося в неробочий час (вночі або у вихідні), зазвичай це не є невідкладним випадком, але слід записатися на прийом до звичайного ветеринара при першій можливості. Водночас, якщо вам здається, що кішка відчуває сильний біль, краще звернутися до ветеринара негайно.

Якщо ж лапа опухла, але не болить і загальний стан кішки нормальний, можна зачекати до відкриття вашого ветеринара та звернутися на плановий огляд.

Дослідження кота з опухлою лапою

Важливо, щоб ветеринар поставив точний діагноз основної причини опухлої лапи.

1. Детальний збір анамнезу

Ваш ветеринар задасть багато запитань про спосіб життя та розпорядок дня вашого кота.

Ваш ветеринар детально розпитає про спосіб життя вашої кішки та оцінить її загальний стан здоров’я. Такий ретельний збір анамнезу допомагає точніше визначити причину набряку лапи. У цьому контексті важливими є багато чинників. Наприклад, літні коти більш схильні до одних проблем, ніж молоді, а ті, що мають доступ до вулиці, — до інших, порівняно з домашніми котами (які, наприклад, менш імовірно брали участь у бійках або потрапляли в аварії).

Ветеринар також поцікавиться, чи помічали ви будь-які інші симптоми захворювання.

2. Фізичне обстеження

Під час медичного огляду ветеринар огляне все тіло вашої кішки, окрім лапи.

Окрім ретельного огляду опухлої лапи (включаючи подушечки, пальці та кігті), ветеринар уважно огляне всю кішку, обмацуючи тіло та перевіряючи на наявність будь-яких відхилень.

Зазвичай це також включає вимірювання температури, прослуховування грудної клітки за допомогою стетоскопа, перевірку лімфатичних вузлів і зважування. Хоча ці дії можуть здаватися не пов’язаними безпосередньо з опухлою лапою, інколи вони допомагають виявити важливі підказки щодо загального стану здоров’я.

3. Звичайні аналізи крові та сечі

Ветеринари часто рекомендують перевіряти кров і сечу при дослідженні будь-якої хворої або пораненої кішки.

У межах загального обстеження здоров’я вашої кішки ветеринар може запропонувати аналізи крові, зокрема діагностичну панель, що включає гематологію (повний аналіз крові, або CBC) та біохімічні показники (зокрема параметри функції печінки й нирок).

Також можуть бути проведені прості аналізи сечі. Такий підхід відомий як мінімальна діагностична база, і його застосовують при обстеженні більшості хворих котів незалежно від симптомів. Отримані результати часто дають корисні підказки для кращого розуміння причини набряку лапи.

Ваш ветеринар також може порадити спеціалізовані аналізи крові, зокрема тести на антитіла або антигени для виявлення деяких вірусних інфекцій, таких як вірус котячої лейкемії (FeLV) і вірус котячого імунодефіциту (FIV), оскільки позитивний результат має важливе значення для подальшого лікування та стану здоров’я кішки.

У простих і короткочасних випадках такі аналізи крові можуть не призначатися. Ветеринари можуть по-різному оцінювати, який обсяг обстежень потрібен у перший день, залежно від конкретної ситуації.

4. Додаткові тести

Може бути рекомендовано зробити рентген, щоб ветеринар міг оглянути кістки та інші частини лапи.

У деяких випадках можуть виконати рентгенографію (рентген), щоб детально оцінити внутрішні структури лапи та кінцівки, а також, за потреби, перевірити інші частини тіла кішки (наприклад, грудну клітку та легені), якщо є підозра на зв’язок між набряком лапи та іншим захворюванням. У рідкісних випадках можуть рекомендувати ультразвукове дослідження або більш складну діагностику, таку як КТ чи МРТ.

Також можуть провести тонкоголкову аспірацію або повну біопсію (забір зразка тканини), якщо є підозра на менш типову причину.

5. Направлення до спеціаліста

Ветеринарні спеціалісти можуть допомогти, якщо ваш постійний ветеринар не впевнений, що спричиняє набряк.

Якщо у випадку є ознаки, які здаються незвичними або складними, ваш ветеринар може порекомендувати звернутися до вузького спеціаліста, який має більше досвіду в діагностиці та лікуванні рідкісних причин набряку лапи.

Лікування кота з опухлою лапою

Після того, як ваш ветеринар визначив причину опухлої лапи, можна починати лікування.

Точне лікування опухлої лапи залежить від причини, яка її викликала.

• Якщо є інфекція (наприклад, укус кота, абсцес, колота рана тощо), зазвичай призначають антибіотики — у вигляді короткого курсу ін’єкцій і перорального лікування або довготривалої ін’єкції. Ветеринар підбирає препарат залежно від ймовірної причини (наприклад, цефалоспорини, пеніциліни тощо). Також важливо двічі на день промивати уражену ділянку слабким сольовим розчином, щоб видаляти гній, який може накопичуватися.
• При болю та набряку часто застосовують знеболювальні препарати (наприклад, нестероїдні протизапальні засоби). Варто пам’ятати, що деякі з них можуть викликати блювання або діарею, тому слід уважно спостерігати за станом кішки. Якщо у неї є проблеми з нирками, можуть бути призначені альтернативні препарати.
  У будь-якому випадку важливим є обмеження активності — кішку слід тримати в приміщенні та під наглядом, поки набряк не зменшиться.
• Якщо підозрюється алергічна або імунна реакція (наприклад, плазмоцитарний пододерматит чи еозинофільний дерматит), можуть призначатися протизапальні засоби (зокрема стероїди або преднізолон) для пригнічення імунної відповіді. Іноді при плазмоцитарному пододерматиті застосовують антибіотик доксициклін, оскільки він має додаткові протизапальні властивості.
• Очевидні проблеми, такі як відрослі кігті, вирішуються їх підстриганням.
  Укуси або жалення комах зазвичай минають самі протягом кількох годин.
  При укусах змій може знадобитися введення протиотрути.
• Якщо причиною є рідкісна невиліковна локальна проблема (наприклад, пухлина пальця), може бути рекомендоване хірургічне втручання — ампутація пальця або, у дуже рідкісних випадках, кінцівки.
• Для таких рідкісних і більш серйозних системних причин існують різні варіанти лікування, які підбираються індивідуально залежно від конкретного випадку.