Чи є у котів емоції?

Котів часто помилково сприймають як байдужих і таких, що «живуть самі по собі». Для багатьох людей, особливо тих, хто не є любителем котів, вони здаються відстороненими та незацікавленими.

Протягом років з’явилося чимало досліджень, присвячених собачому розуму, адже собаки мають вищий емоційний інтелект (EQ), інтелектуальний коефіцієнт (IQ) та інші когнітивні здібності. До порід із найвищим емоційним інтелектом відносять німецьку вівчарку, лабрадора тощо — уявіть, наскільки добре піддавався б дресируванню метис німецької вівчарки та лабрадора!

За даними BBC, собак було одомашнено приблизно 30 000 років тому, тоді як котів — лише близько 10 000 років тому. Можливо, саме через це глибоких досліджень котячого розуму та поведінки менше.

Чи розпізнають коти людські емоції?

Недавні дослідження щодо здатності котів розпізнавати емоції показали, що коти можуть розуміти людські жести та вирази обличчя й реагують на них по-різному.

Коти вловлюють емоційний стан людини. BBC згадує дослідження Дженніфер Вонк і Моріа Галван з Оклендського університету, проведене на 12 котах. Виявилося, що кіт частіше залишався поруч із власником, коли той перебував у гарному настрої, тобто коли усміхався, і поводився насторожено, коли власник хмурився чи виявляв гнів.

Чи є коти емоційно розумними?

Новим критерієм успіху на академічному та практичному рівні є високий емоційний інтелект (EQ). Домашні тварини вважаються емоційно розвиненими й можуть слугувати прикладом як для дітей, так і для дорослих у тому, як упоратися з емоціями. Доведено, що собаки-компаньйони допомагають дітям краще формувати емоційні реакції, але коти також є не менш емоційно розумними.

Перш ніж переходити до дискусії, варто уточнити, що емоційний інтелект — це усвідомлення власних емоцій, уміння розумно керувати ними та здатність краще розуміти емоції інших. Він допомагає розвивати моральні цінності та кращі соціальні навички.
Самоусвідомлення емоцій у котів поки що не доведено. Однак встановлено, що вони можуть розпізнавати емоції між видами, тобто людські емоції та жести.
Чарльз Дарвін вивчав емоції понад сто років тому та передбачив, що емоційний обмін працює значно краще, ніж словесна взаємодія. Він стверджував, що «словесний канал, мова, є відносно бідним засобом для вираження якості, інтенсивності та відтінків емоцій у різних соціальних ситуаціях… [а] обличчя має першорядне значення у передачі емоційної інформації».

1. Керування емоціями у котів

За традиційними уявленнями, емоції — це причина хибних рішень, як це показано в античних трагедіях на кшталт «Едіпа-царя» чи творів Шекспіра. Однак дослідження доводять: уміння керувати емоціями є ключем до прийняття мудрих рішень.

Коти чудово справляються з емоціями й вміють розумно використовувати свій настрій, щоб досягати бажаного. Кіт виконає поставлене завдання незалежно від обставин.

Ви можете бачити, як ваш муркотик переслідує мишу годинами або грається з дитиною лише для того, щоб уникнути конфліктів. А гарний настрій власника коти часто використовують, щоб переконати його взяти їх на руки й погладити.

2. Розуміння людських емоцій

Домашні улюбленці добре налаштовані на зміни настрою та міміку своїх власників і реагують відповідно — залежно від рівня їхнього емоційного інтелекту.
Кіт може триматися подалі, коли власник злиться, або поводитися насторожено, тоді як собака зазвичай просто мовчки чекає, поки господар заспокоїться. І коти, і собаки мають міжособистісні навички, які допомагають їм долати негативні відчуття.

Якщо вони залишаються поруч із власником, то здатні дуже швидко поліпшити його настрій. Дотик стимулює вироблення окситоцину — гормону прихильності, а також ендорфінів — гормонів задоволення.

3. Самоусвідомлення емоцій

Щодо самоусвідомлення емоцій у котів не існує однозначної відповіді. Деякі дослідники вважають, що коти добре розуміють власні емоції й уміють використовувати їх, щоб залишатися наполегливими у своїх рішеннях. Інші ж вважають, що коти не до кінця усвідомлюють свої емоції, але здатні розпізнавати людські, а це стає поштовхом до змін у їхній мові тіла.

Коти мають свій власний, унікальний рівень емоційного інтелекту. Через нестачу ґрунтовних досліджень мозку котів і їхніх емоційних реакцій неможливо провести чітку межу чи надати остаточну відповідь.