
Хоча пухлини головного мозку у котів трапляються рідко, вони можуть мати серйозний вплив на здоров’я тварини. У котів можуть розвиватися різні типи пухлин мозку, кожен з яких пов’язаний із певними клінічними ознаками, методами лікування та прогнозом. Як і у випадку з будь-якою формою раку, рання діагностика може надати більше можливостей для лікування та покращити результати.
Що таке пухлини мозку у котів?
Фраза «пухлина головного мозку» означає будь-яке утворення або аномальне розростання клітин у мозку. Такі пухлини поділяють на дві групи: первинні та вторинні. Первинні пухлини головного мозку, наприклад гліоми, виникають безпосередньо з тканини мозку або з мозкових оболонок — мембран, що покривають мозок.
Вторинні пухлини головного мозку, навпаки, виникають в інших частинах тіла, а потім поширюються на мозок. Пухлина у віддаленій частині організму може поширитися до мозку через кров або лімфатичну систему (метастази), тоді як пухлина з сусідньої ділянки (наприклад, із носових ходів) може поступово розростатися, поки не досягне мозку.
Знання того, чи є пухлина первинною чи вторинною, має велике значення для вибору правильного лікування.
Причини пухлин головного мозку
Причина первинного раку мозку у котів невідома. Серед факторів, які можуть відігравати певну роль, розглядають генетику, вплив навколишнього середовища, травми та запальні процеси.
Деякі пухлини мозку пов’язані з котячою лімфомою — захворюванням, яке може уражати різні органи в організмі. Котяча лімфома часто пов’язана з вірусом котячої лейкемії (FeLV) або вірусом котячого імунодефіциту (FIV), тому деякі випадки пухлин головного мозку у котів можуть бути пов’язані з вірусними інфекціями.
Симптоми пухлини головного мозку
Пухлини головного мозку можуть викликати різні клінічні ознаки залежно від типу пухлини. Важливу роль також відіграє локалізація ураження: ураження переднього мозку спричиняє інші симптоми, ніж ураження стовбура мозку.
Пухлина, що росте, тисне на навколишні тканини мозку, викликає запалення, призводить до накопичення рідини (набряку) та може порушувати циркуляцію цереброспінальної рідини в мозку. Кожен із цих процесів може спричиняти різні клінічні прояви.
У деяких котів першими ознаками пухлини мозку можуть бути неспецифічні неврологічні зміни. Наприклад, можуть з’являтися незначні зміни характеру, зниження активності, погіршення апетиту та/або втрата ваги. Однак у багатьох випадках симптоми пухлини головного мозку бувають більш вираженими.
Залежно від типу та розташування пухлини у вашого кота клінічні ознаки можуть включати:
- Судоми
- Похитування або спотикання під час ходьби (атаксія)
- Проблеми з рівновагою
- Нахил голови
- Сліпоту
- Ходіння по колу або постійне кружляння
- Підвищену вокалізацію
- Підвищену спрагу та сечовипускання
Будь-яку з цих неврологічних ознак можуть спричиняти різні захворювання головного мозку або інші проблеми зі здоров’ям. Тому, якщо ви помітили подібні симптоми у свого кота, необхідне ретельне діагностичне обстеження, щоб визначити, чи викликані вони пухлиною головного мозку, чи іншим захворюванням.
Діагностика пухлини головного мозку у котів

Щоб визначити, чи є у вашої кішки пухлина головного мозку, ваш ветеринар може почати з аналізів крові, включаючи повний аналіз крові (CBC) і біохімічний профіль сироватки
Якщо у вашого кота з’явилися неврологічні ознаки, запишіться на прийом до ветеринара. Лікар проведе ретельний медичний огляд, оцінивши загальний стан здоров’я тварини, а також виконає більш детальний неврологічний огляд. Неврологічне обстеження включає оцінку органів чуття, рефлексів, черепних нервів та інших показників роботи нервової системи кота.
Залежно від результатів огляду можуть бути рекомендовані додаткові обстеження. Зазвичай ветеринар починає з аналізів крові, зокрема загального аналізу крові (CBC) та біохімічного профілю сироватки.
Ці аналізи допомагають виявити інші захворювання, які можуть викликати або посилювати неврологічні симптоми. Крім того, багато діагностичних процедур, що застосовуються для дослідження неврологічних проблем, потребують анестезії. Початкові аналізи крові допомагають ветеринару переконатися, що у кота немає супутніх захворювань, які можуть підвищувати ризик під час анестезії.
Далі ваш ветеринар, імовірно, порекомендує провести візуалізаційні дослідження. Рентгенівські знімки можуть бути корисними для виявлення деяких типів пухлин головного мозку, але більшості котів потрібне направлення до неврологічного відділення спеціалізованої клініки для розширеної діагностики, такої як комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ). Ці дослідження виконуються під анестезією і дозволяють виявити навіть невеликі пухлини мозку, які не видно на рентгені.
Поки кіт перебуває під анестезією для проведення візуалізації, ветеринарний невролог може також виконати забір спинномозкової рідини (ліквору). Під час цієї процедури за допомогою довгої голки беруть невелику кількість рідини, яка омиває мозок і спинний мозок вашого кота.
Досліджуючи хімічні характеристики спинномозкової рідини вашого кота та аналізуючи її під мікроскопом, ветеринарний невролог може отримати краще уявлення про те, яке саме захворювання спричиняє аномалії, виявлені під час візуалізаційних досліджень.
Остаточний діагноз пухлини головного мозку потребує біопсії. Ветеринар повинен взяти зразок тканини пухлини для дослідження під мікроскопом. Часто це робиться під час хірургічного видалення пухлини, якщо планується операція. У деяких випадках рішення щодо лікування приймають без біопсії — на основі найбільш імовірного типу раку, визначеного за результатами візуалізації та аналізу спинномозкової рідини.
Лікування пухлини головного мозку у котів
Пухлини головного мозку зазвичай лікують одним із трьох підходів: хірургічним втручанням, променевою терапією або хіміотерапією. Ветеринарний онколог пояснить, які варіанти лікування найкраще підходять для стану вашого кота. Тривалість життя при раку мозку відрізняється залежно від типу пухлини та конкретного методу лікування.
Хірургічне видалення є найкращим варіантом для деяких типів пухлин головного мозку. Якщо обстеження показує, що пухлина може бути менінгіомою (доброякісною пухлиною зовнішньої оболонки мозку), ветеринар може рекомендувати операцію, оскільки в багатьох випадках таке лікування може бути ефективним. Проте інші типи пухлин можуть бути менш придатними для хірургічного видалення.
Променева терапія часто застосовується при пухлинах, які неможливо видалити хірургічно. Вона використовує спрямоване випромінювання для знищення ракових клітин, зменшення або руйнування пухлини. Хоча прогноз при променевій терапії залежить від типу пухлини, у багатьох котів спостерігається покращення клінічних ознак, і вони можуть жити ще кілька років після такого лікування.
Хіміотерапію можуть застосовувати разом із хірургічним втручанням або променевою терапією, а іноді її використовують як окремий метод лікування. Зокрема, лімфому часто лікують саме хіміотерапією. У котів хіміотерапія зазвичай включає комбінацію пероральних та ін’єкційних препаратів. Коти зазвичай переносять хіміотерапію легше, ніж люди, і мають менше побічних ефектів, тому цей метод є прийнятним варіантом лікування для багатьох тварин.
Якщо лікування неможливе через стан здоров’я кота або інші обмеження, можна застосувати паліативну допомогу. Кортикостероїди, такі як преднізон, можуть допомогти зменшити набряк і запалення, пов’язані з пухлиною головного мозку, і тимчасово покращити якість життя кота. Фенобарбітал та інші препарати можуть використовуватися для контролю судом. Хоча ці методи не виліковують рак мозку, вони можуть допомогти коту почуватися комфортніше протягом тривалішого часу.






