Цукровий діабет у котів: причини, симптоми та лікування

Діабет — це гормональне захворювання, яке впливає на рівень цукру в крові, і воно добре відоме людям. Але чи знаєте ви, що коти також можуть страждати на діабет? У наших пухнастих друзів діабет проявляється частим сечовипусканням і споживанням води, а також втратою ваги. Частіше він зустрічається у котів із зайвою вагою, середнього та старшого віку, і лікується за допомогою ін’єкцій інсуліну та суворої дієти.

У цій статті ви дізнаєтеся більше про те, що таке діабет, які його симптоми у котів, як ставлять діагноз, а також про догляд і лікування.

Що таке діабет?

Цукровий діабет (зазвичай його просто називають діабетом) — це гормональне захворювання, що впливає на обмін цукру. Він виникає тоді, коли в організмі недостатньо інсуліну. Це може бути «абсолютний дефіцит», коли підшлункова залоза виробляє недостатньо інсуліну, або «відносний дефіцит», коли інсулін є, але організм не може на нього адекватно реагувати (інсулінорезистентність), або поєднання обох.

Читайте також: Інсулін для котів: застосування, дозування та особливості

У котів зазвичай розвивається тип діабету, найбільш схожий на тип 2 у людей, коли організм погано реагує на інсулін, часто поєднуючись із недостатнім його виробленням.

Зазвичай, коли кіт їсть, бета-клітини підшлункової залози запускають виділення інсуліну. Інсулін потрапляє у кров кота, «приєднується» до клітин і відкриває їх, дозволяючи поглинати цукор, що дає енергію. Без інсуліну глюкоза не може перетворюватися на жир і енергію в організмі. Якщо інсулін — це ключ, то глюкоза в організмі кота з діабетом — як людина, яка стоїть перед зачиненими дверима будинку. Не маючи змоги використати цукор, він накопичується в крові.

Причини

Діабет частіше зустрічається у котів із надмірною вагою та малорухливим способом життя. Зазвичай на нього страждають коти середнього або старшого віку.

Коти зазвичай хворіють на діабет типу 2, який виникає через порушення роботи підшлункової залози. У таких котів організм погано реагує на власний інсулін, що називається інсулінорезистентністю. З часом, без лікування, тривала інсулінорезистентність і високий рівень цукру в крові призводять до ще меншого вироблення інсуліну підшлунковою залозою.

Цукровий діабет може виникати у котів будь-якого віку та породи, але частіше уражає котів середнього та старшого віку. Деякі породи, наприклад бурманська, можуть мати генетичну схильність до розвитку діабету, тому вони знаходяться у групі підвищеного ризику.

Фактори ризику

Окрім генетичних причин, певні особливості способу життя кота можуть підвищувати ймовірність розвитку діабету. Подібно до людей із діабетом типу 2, хвороба може залежати від харчування та способу життя, а також виникати як наслідок деяких захворювань або прийому ліків.

Фактори ризику у котів включають:

• Надмірна вага
• Малорухливий спосіб життя
• Деякі ліки, наприклад стероїди
• Деякі захворювання, такі як панкреатит

Симптоми

Підвищений рівень цукру в крові, характерний для діабету, призводить до появи певних загальних симптомів. Коли глюкоза накопичується в крові і організм не може її використати, вона досягає рівня, при якому «проникає» у сечу. Глюкоза в сечі діє як діуретик, що призводить до найбільш поширених ознак: підвищеного сечовипускання та спраги. Симптоми можуть проявлятися поступово протягом часу або виникнути досить раптово.

Ось загальні ознаки:

• Підвищена спрага (полідипсія)
• Часте сечовипускання (поліурія)
• Підвищений апетит
• Втрата ваги
• Млявість

Менш відомі симптоми діабету у котів:

• Блювання
• Слабкість або навіть непритомність
• Підвищена ймовірність інфекцій, таких як інфекції сечовивідних шляхів

Проблеми, що виникають при діабеті у котів

Коти з діабетом можуть ставати дуже слабкими та млявими, якщо в їхньому організмі накопичуються побічні продукти розщеплення жирів і білків — кетони.

Інсулін — це надзвичайно важливий гормон. Зміни його рівня або реакції організму на нього можуть викликати низку проблем.

Інсулін необхідний для підтримки нормального рівня цукру в крові, а також для перенесення цукру з крові у клітини. Якщо клітини організму не отримують цукор для вироблення енергії, вони починають розщеплювати жири та білки.

Цей процес може призвести до утворення побічних продуктів, які називають кетонами, і вони здатні серйозно погіршити стан кота. Накопичення кетонів в організмі викликає стан, який називають діабетичним кетоацидозом (DKA). Ознаки, що кіт знаходиться у стані DKA, включають фруктовий або ацетоновий запах із рота, млявість, втрату апетиту, блювання та навіть непритомність

Ще одним ускладненням є діабетична невропатія. Вона зустрічається приблизно у 10% котів із діагнозом діабету і зазвичай розвивається через кілька місяців без лікування. Діабетична невропатія зазвичай вражає стегновий нерв (головний нерв у нозі), викликаючи слабкість кінцівок та так звану «плантиградну» ходу.

Люди пересуваються плантиградно, тобто повністю на підошвах стоп. Коти зазвичай ходять на пальцях. Коли у них розвивається діабетична невропатія, вони часто ходять на п’ятах або на гомілках. Діабетична невропатія зазвичай є оборотною при контролі рівня цукру у крові за допомогою інсулінотерапії, дієти та здорового способу життя.

Діагностика цукрового діабету у котів

Якщо у вашого кота з’являються потенційні симптоми діабету, наприклад підвищена спрага або часте сечовипускання, рекомендується звернутися до ветеринара.

Щоб діагностувати діабет коту потрібні аналізи крові та сечі, хоча діабет може бути запідозрений вже після огляду та обговорення симптомів. Аналізи крові та сечі покажуть постійно підвищений рівень глюкози.

Стрес у котів може тимчасово підвищувати рівень глюкози в крові, тому ветеринар може призначити додаткові обстеження, щоб точно підтвердити наявність діабету. Одним із таких тестів є визначення фруктозаміну, який показує середній рівень цукру в крові за останні кілька тижнів і не залежить від стресу.

Лікування

Коти з діабетом зазвичай потребують ін’єкцій інсуліну один або два рази на день. Існують різні типи інсуліну та різні методи введення, тому ви разом із ветеринаром можете обрати план лікування, який підходить саме для вас і вашого кота. Ін’єкції зазвичай роблять відразу після їжі, щоб відтворити природне виділення інсуліну під час прийому їжі.

Кіт починає з досить низької дози інсуліну, розрахованої відповідно до ваги та спрямованої на запобігання випадковій гіпоглікемії (зниженому рівню цукру в крові). Цю дозу потім коригують протягом перших кількох тижнів на основі вимірювань рівня цукру в крові.

Вимірювання можуть проводитися у клініці, коли протягом дня беруть кілька проб крові, що називається кривою інсуліну. Ветеринар використовує ці дані, щоб відстежувати зміни рівня цукру протягом дня і коригувати лікування.

Важливо, щоб рівень цукру залишався нижче 3 мг/мл, але бажано вище 1 мг/мл, щоб знизити ризик гіпоглікемії, яка може виникнути, коли цукор падає нижче 0,6 мг/мл.

Як альтернатива, деякі власники навчаються контролювати рівень цукру у кота вдома, щоб зменшити стрес від відвідувань ветеринара.

Контроль рівня цукру вдома

Для вимірювання рівня цукру вдома існують спеціальні глюкометри для котів і собак, наприклад AlphaTrak3. Вони дозволяють отримати показники глюкози у крові, проте для цього необхідні невеликі проколи, зазвичай у подушечку лапи або на кінчику вуха.

Іншою сучасною альтернативою є системи безперервного моніторингу глюкози (CGM) або flash-глюкозні монітори, такі як FreeStyle Libre 3 Plus. Хоча вони розроблені для людей, протягом кількох років їх успішно використовують і для тварин.

Такі системи дозволяють уникнути частих проколів. На шкіру кріпиться невеликий патч із тонкою голкою, який вимірює рівень глюкози у так званій міжклітинній рідині, тобто у рідині безпосередньо під шкірою.

Пристрій залишається прикріпленим щонайменше на кілька днів і може надавати дані протягом 15 днів. Показники зчитуються за допомогою сканера або через додаток на телефоні, а результати можна передавати ветеринару для інтерпретації.

Іноді кріплення монітора на шерстисту шкіру кота може бути складним. Проте ветеринарні клініки з часом набули досвіду та знайшли ефективні способи закріплення. Для захисту та фіксації монітора корисними можуть бути післяопераційний костюм або спеціальний комбінезон для котів.

На ранніх етапах діагностики та контролю діабету за допомогою інсуліну необхідно запастися терпінням, оскільки підбір доз та стабілізація рівня цукру може займати певний час.

Лікування діабету інсуліном

Найпоширенішим і найефективнішим методом лікування діабету у котів є підшкірні ін’єкції інсуліну.

Хоча це може здаватися складним, майже будь-хто може навчитися робити ін’єкції з невеликим практичним досвідом. Голка значно менша за найменшу голку, яку використовують для вакцинацій, і багато котів взагалі не помічають уколу.

Важливо, щоб кіт приймав їжу під час ін’єкції, це допомагає відволікти його та зробити процедуру менш стресовою.

Інколи коти, які отримують інсулінові ін’єкції, можуть увійти в ремісію діабету. Ремісія означає, що кіт перестає бути діабетичним і знову здатен контролювати свій рівень цукру в крові.

Найчастіше використовується гларгіновий інсулін, відомий під торговою маркою Lantus. Гларгін — синтетична форма людського інсуліну. Це інсулін тривалої дії, який вводять кожні 12 годин. Гларгіновий інсулін пов’язують з одними з найвищих показників ремісії — від 50 до 80%.

Вартість інсуліну може бути значним фактором. Lantus пропонується у невеликому флаконі об’ємом 3 мл замість стандартного 10 мл. Оскільки більшість котів потребує не більше 2-3 одиниць інсуліну за раз, одного невеликого флакону вистачає на кілька місяців і це приблизно половина вартості стандартного 10 мл флакону.

Інсуліновий пен найкраще використовувати як звичайний флакон: після зняття ковпачка препарат набирають у шприц так само, як із великого флакону. Додаткові голки до пену купувати не потрібно.

Хоча інструкції рекомендують утилізувати флакон через 30 днів, більшість флаконів можна безпечно використовувати щонайменше 3 місяці. Триваліше використання можливе, але підвищується ризик зниження ефективності контролю цукру в крові.

Якщо ви помічаєте, що при регулярних ін’єкціях кіт знову демонструє підвищену спрагу, часте сечовипускання або втрату ваги (після періоду стабільного стану), слід розглянути можливість заміни інсуліну та проведення повторної кривої рівня глюкози в крові.

Найкращі результати ремісії досягаються, якщо дворазова інсулінотерапія розпочинається якомога раніше після діагнозу та супроводжується зміною раціону.

Навіть за високої ймовірності ремісії кіт може знову стати діабетичним, тому контроль стану необхідно продовжувати регулярно.

Пероральні ліки при діабеті

Існують пероральні гіпоглікемічні препарати, які дозволяють уникнути ін’єкцій. Однак ефективність цих ліків складає лише 5–30%, що не є особливо високим показником. Варто пам’ятати, що інсулінові ін’єкції не лише ефективніші за таблетки, а й безпечніші.

Окрім ризику гіпоглікемії, пероральні протидіабетичні препарати, такі як гліпізид, можуть викликати побічні ефекти: блювання, втрату апетиту та жовтяницю. Багато власників котів помічають, що давати таблетки двічі на день набагато складніше і стресовіше, ніж зробити укол тонкою голкою.

Bexacat і Senvelgo

Існує новий клас пероральних препаратів — інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 (SGLT2). Один із них — бексагліфлозин (Bexacat), інший — велагліфлозин (Senvelgo).

Ці ліки спрямовані на виведення глюкози з крові в сечу, запобігаючи її повторному всмоктуванню нирками. Це значно збільшує виведення глюкози з організму.

Хоча ці препарати можуть бути альтернативою інсуліновим ін’єкціям, вони не замінюють інсулін. Вони нормалізують рівень цукру в крові, але не допомагають клітинам засвоювати глюкозу. Через це існують обмеження їх застосування:

• Не можна використовувати у котів, які вже отримують інсулінові ін’єкції. Препарати підходять тільки для нових діабетичних котів, які ще не лікувалися.

• Кіт повинен бути загалом здоровим. Серйозно хворі, зневоднені коти або ті, що перебувають у стані діабетичного кетоацидозу, не можуть отримувати ці ліки.

Оскільки глюкоза не стає доступнішою для клітин, кіт може розвинути діабетичний кетоацидоз (DKA) навіть при нормальному рівні цукру. Це ускладнює діагностику та лікування DKA.

Також при цьому лікуванні кіт не може досягти ремісії діабету, і у нього може залишатися підвищена спрага та часте сечовипускання, оскільки глюкоза виводиться в сечу і продовжує діяти як діуретик.

Ветеринар може перевіряти рівень цукру, щоб оцінити ефект ліків, але доза призначається незалежно від цих показників.

Цей метод зменшує необхідність частого контролю цукру та стрес від уколів, що може бути привабливим для власників котів. Для котів, які добре реагують на пероральні препарати, цей варіант може бути зручним, хоча слід усвідомлювати ризики та обмеження.

Форми ліків:

Senvelgo — пероральна рідина
Bexacat — таблетка зі смаком

Дієта

Оскільки діабет у котів тісно пов’язаний із такими факторами, як надмірна вага, харчування та спосіб життя, дуже важливо перевести кота на правильну дієту для діабетичних тварин. Ветеринар може дати точні рекомендації, але зазвичай для котів із діабетом радять високоволокнисту дієту з низьким вмістом вуглеводів.

Дієта відіграє ключову роль у підтримці та досягненні ремісії діабету у котів. Існують спеціальні лікарські дієти для діабетичних котів, наприклад Hill’s w/d або m/d, Purina OM, або Royal Canin Glycobalance.

Якщо лікарська дієта недоступна через вартість, деякі ветеринари рекомендують повністю переходити на вологі корми. Вологі або м’ясні консерви зазвичай містять менше вуглеводів і більше білка та води, що допомагає запобігти різким стрибкам цукру в крові.

Дуже важливо дотримуватися регулярного режиму годування, щоб краще контролювати рівень цукру та відповідь організму на інсулін. Якщо кіт їсть без обмежень протягом дня, рівень глюкози може різко підвищуватися кілька разів на день, що ускладнює контроль. Найнадійніший варіант — годувати діабетичного кота двічі на день, вранці та ввечері, одночасно з ін’єкціями інсуліну, щоб контролювати рівень цукру в крові.

Діагноз діабету може налякати власників. Це серйозне захворювання, яке потребує активного та постійного догляду. Деякі власники навіть можуть розглядати евтаназію як варіант.

Проте діабет у котів досить контрольований, і більшість тварин добре реагує на інсулін та зміну раціону. Найважливішим є дотримання щоденного розпорядку. Прогноз для стабільного діабетичного кота дуже хороший, і хоча щоденні ін’єкції можуть здаватися складними, кіт і власник зазвичай швидко звикають до нового режиму.

Як доглядати за котом з діабетом

Для котів із діабетом надзвичайно важливі чіткий режим, контроль раціону та терапія інсуліном.

Пацієнти з діабетом потребують уважного догляду, щоб досягти успішного контролю рівня цукру в крові. Ось кілька порад для домашнього догляду:

Режим

Кіт з діабетом найкраще почувається при достатньо суворому розкладі. Ін’єкції інсуліну та прийоми їжі слід проводити в фіксований час, і кіт не повинен пропускати дозу або прийом їжі. Важливими також є контроль ваги, плановане годування та регулярні фізичні навантаження для оптимального керування станом.

Слідкуйте за ознаками

Рівень потреби в інсуліні у котів може змінюватися з віком та прогресуванням діабету. Власники повинні уважно стежити за поведінкою в лотку, апетитом, спрагою та вагою кота.

Також можливі епізоди гіпоглікемії, тому важливо помічати, якщо кіт стає млявим або похитується при ходьбі.

Ведіть записи

Ведення щоденника може бути дуже корисним, якщо у вас є кіт з діабетом. Записуйте дозу інсуліну, графік годування та будь-які зміни в розпорядку дня. Якщо ви вирішили контролювати рівень цукру в крові вдома, це також потрібно записати.

Крім того, корисно відстежувати апетит, спрагу та вагу кота. Вся ця інформація допомагає ветеринару давати точні та індивідуальні рекомендації для вашого улюбленця.