Чи добре орієнтуються у котів?

Багато з нас чули історії про те, як коти знаходять дорогу додому навіть з дуже великої відстані. Досить поширений сюжет — кіт, який після переїзду на значну відстань все ж повертається до свого старого дому. Якщо це правда, то як їм це вдається? Адже вони не можуть читати дорожні знаки. Чи означає це, що коти просто мають добре розвинене відчуття орієнтації?

Відповідь — так, у котів дійсно дуже сильне відчуття орієнтації. Незалежно від того, де вони опиняються, вони здатні добре визначати напрямок до дому. Це явище називають «інстинктом самонаведення» або «здатністю до самонаведення». Завдяки своїм органам чуття коти можуть ефективно орієнтуватися навіть у незнайомій місцевості.

Давайте детальніше розглянемо цю цікаву здатність котів повертатися додому, навіть якщо вони подолали значну відстань і були відсутні тривалий час.

Котячі чуття

Коти мають вбудований «інстинкт самонаведення», який дозволяє їм використовувати органи чуття для навігації на великі відстані.

Кішки сприймають навколишній світ завдяки добре розвиненим органам чуття. У них чудовий нюх, гострий зір і дуже чутливий слух.

Часто вважають, що основну роль відіграють очі та вуха. Проте коти мають й інші можливості. Їхній нюх надзвичайно розвинений — він більш ніж у 40 разів чутливіший, ніж у людини.

Також у котів є спеціальний орган на піднебінні, який називається вомероназальний орган. Завдяки йому вони можуть сприймати та передавати хімічні сигнали — феромони. Коти залишають свої феромони на предметах, людях і інших тваринах, торкаючись до них. На морді, лапах і тілі розташовані спеціальні залози, що виділяють унікальні запахи. Інші коти можуть їх відчувати й «зчитувати» інформацію, яку вони несуть.

Залишаючи свої запахові сліди, коти можуть орієнтуватися та знаходити дорогу додому. Вони також враховують запахи інших котів, щоб краще розуміти територію. Наприклад, якщо неподалік живе інший кіт, який мітить свою територію, ваш кіт розпізнає його феромони і розуміє, що наближається до чужої ділянки.

Чи можуть коти використовувати своє відчуття напрямку, щоб знайти дорогу додому?

Кішки використовують власні феромони, а також феромони інших котів, щоб знайти дорогу на знайому територію.

Завдяки дослідженням відомо, що коти мають добре розвинене відчуття орієнтації. В одному з досліджень професора Френсіса Герріка під назвою «Здібності кота до самонаведення» було показано, що кішка-мати, розлучена зі своїми кошенятами, могла знаходити шлях до них з відстані від 1 до 4 миль.

Подібне дослідження провели в Німеччині у 1954 році. В експерименті котів помістили у великий лабіринт із шістьма виходами, з яких вони могли обирати. Було встановлено, що коти не блукали хаотично, а досить швидко знаходили вихід.

Цікавий результат цього дослідження полягав у тому, що у 60% випадків коти обирали вихід, спрямований у бік їхнього дому, навіть якщо він знаходився за багато миль.

Ці спостереження підтверджують те, що багато власників тварин помічали на практиці: загублені коти часто здатні повернутися додому. І тепер постає питання — чому саме вони це можуть робити?

Низька оцінка котячої орієнтації

Хоча кішки можуть орієнтуватися по запаху своїх феромонів, не зовсім зрозуміло, чому вони мають цю здатність.

Насправді ми не знаємо напевно, чому коти мають настільки добре розвинене відчуття орієнтації. Проте існує кілька можливих теорій.

Одна з них припускає, що коти здатні відчувати магнітне поле Землі. У деяких інших видів спостерігали здатність орієнтуватися за напрямком північ–південь, що може свідчити про сприйняття магнітного впливу планети.

Інша теорія полягає в тому, що наявність заліза у внутрішньому вусі та шкірі ссавців може виконувати роль природного компаса. Однак це припущення поки що не має остаточного підтвердження.

Кішки також орієнтуються за допомогою певних орієнтирів, добре відчувають простір і чудово пристосовані до пересування через отвори та проміжки різного розміру. Вони здатні запам’ятовувати, як рухатися своїм тілом серед різних об’єктів, зокрема орієнтуючись на знайомі місця. Коти — істоти звички, і часто користуються тими самими маршрутами, впізнаючи на шляху будівлі чи дерева.

Схоже, що всі коти мають інстинкт орієнтації. Це стосується як диких, так і безпритульних і навіть домашніх котів, які ніколи не виходили надвір. Водночас варто враховувати, що домашні коти значно гірше орієнтуються в незнайомій місцевості, ніж бродячі або здичавілі.

Це може пояснюватися браком досвіду. Крім того, перебування на вулиці може бути для домашнього кота сильним стресом і перевантаженням через нові звуки та запахи. Для дикого кота такі умови є звичними, і він до них адаптований.

Також варто пам’ятати, що між котами існують індивідуальні відмінності: одні краще орієнтуються в просторі та запахах, ніж інші.

Що робити, якщо ваш кіт не знаходить дорогу додому

Хоча всі коти мають інстинкт самонаведення, коти індивідуальні, і деякі з них більш вправні в навігації, ніж інші.

Як уже зазначалося, деякі коти орієнтуються гірше за інших. Якщо ви нещодавно переїхали в новий дім, ваша кішка може ще не знати місцевості, і через це їй буде складніше знайти дорогу назад або це займе більше часу, ніж зазвичай.

Ветеринари зазвичай радять утримувати котів у приміщенні. Відомо, що тривалість життя вуличних котів, як правило, коротша, ніж у домашніх. Вони частіше піддаються ризику травм і захворювань. Зовнішнє середовище пов’язане з багатьма небезпеками: дорожній рух, хижаки, інфекції, травми — усе це становить постійну загрозу для кота, який живе надворі.

Водночас перебування на вулиці має і певну перевагу — коти краще орієнтуються в просторі. Бродячі коти зазвичай добре знаходять шлях до безпечного місця. Ймовірно, це пов’язано з необхідністю виживання — без цієї здатності їм було б значно складніше залишатися в безпеці.

Як уберегти свого кота від того, щоб він не загубився

1. Тримайте їх у приміщенні

Кішки можуть процвітати вдома, де вони є найбезпечнішими, коли їм достатньо стимуляції та комфорту.

Домашні коти, звісно, рідко відходять надто далеко. Коли ви виховуєте кошеня, варто з самого початку привчати його жити в приміщенні. Кішці, яка вже звикла гуляти надворі, буде складніше адаптуватися до життя лише вдома. Тому значно простіше одразу тримати кота в домі ще з раннього віку.

2. Будьте в курсі всіх місць, куди вони ходять

Коти – створіння зі звичками, і зазвичай вони мають розпорядок, пов’язаний із місцями, куди вони ходять.

Візьміть за правило добре знати всі улюблені місця, де буває ваш кіт. Чи заходить він до сусідів у пошуках частувань? Можливо, він схожий на «кота з шістьма обідами», який навідується до інших домів за їжею? Чи супроводжує він вас або членів родини до автобусної зупинки чи парку? Чи має улюблене місце, звідки любить спостерігати за навколишнім світом? Намагайтеся бути в курсі звичок і маршрутів свого кота.

3. Одягніть трекер на їхній нашийник

Деякі власники котів купують пристрої відстеження для своїх котячих нашийників, щоб допомогти уважно стежити за ними.

З трекером на нашийнику вашої кішки ви зможете легко відстежувати її місцезнаходження. Існують як GPS-трекери, так і Bluetooth-пристрої. Деякі з них працюють на великих відстанях, тоді як інші мають обмежений радіус дії.

4. Навчіть свого кота повертатися на виклик

Коти піддаються дресируванню і можуть навчитися повертатися, коли їх кличуть по імені або спокушають улюбленими ласощами.

Ви можете привчити кота повертатися до вас, коли ви кличете його на ім’я або струшуєте коробку з улюбленими ласощами. Такий підхід із позитивним підкріпленням допомагає сформувати звичку повертатися, коли він гуляє надворі. Продовжуйте це робити, навіть коли кіт починає відходити далі, і щоразу заохочуйте його після повернення, щоб це асоціювалося з приємним досвідом.

5. Імплантуйте мікрочіп

Ветеринари можуть виявити, чи є у загубленого кота імплантований мікрочіп, тож власника можна знайти та негайно зв’язатися з ним.

Вашій кішці можна імплантувати мікрочіп, завдяки якому її завжди можна ідентифікувати. Якщо кіт загубиться і його знайдуть та доставлять до ветеринара або притулку, спеціалісти зможуть швидко встановити, що саме ви є його власником.